Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 50 днів. За цей час ми опублікували 27080 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Ірина Бондаренко
Другого червня у Києві закривають на капітальний ремонт швидкісний трамвай на Борщагівці. Це не просто невчасно, а й завжди буде невчасно, оскільки кількість поїздок і заторів у Києві суттєво зросла за останні роки. Закриття рейкового швидкого громадського транспорту, який перевозить 165 тисяч пасажирів щодня (За даними 2014 року, транспортна модель Києва від А+С), означає не лише додаткові незручності для мешканців південно-західної частини Києва, а і перевантаження інших ліній громадського транспорту та збільшення заторів на головних і дотичних вулицях цих районів. Які альтернативи для мешканців Борщагівки і Відрадного та що може зробити мерія?
Чому закриття трамваю буде відчуватися особливо гостро цього року і надалі
За останні 10 років офіційне населення Києва зросло на 5,2%, а у Київській області – на 4%, у той час як у всіх інших областях України кількість населення зменшилася у середньому на 5.3% (Дані Державної служби статистики України. Не враховуючи дані Донецької, Луганської областей та Автономної республіки Крим). Це не унікальна ситуація. Тенденція переїзду в міста із сільських територій триває уже кілька десятиліть у всіх країнах світу, тож Київ – не виняток і навряд чи зможе стати винятком, які б обмеження не вводила міська влада.
За останні 8 років у Києві зареєстрували 965 тисяч авто, з них за 2020 рік – 140 тисяч (Відомості про транспортні засоби та їх власників за період 2013 – 1 травня 2021). Зростання кількості авто у власності населення – тенденція меншого масштабу, унікальна для України. Протягом тривалого часу в Україні переважало користування громадським транспортом, а не автомобілями, що є наслідком адміністративної економіки радянських часів. Після криз останніх десятиліть люди почали купувати автомобілі, переважно вживані, але кількість авто в Україні залишається невеликою порівняно з більшістю країн Європи: близько 100-250 авто/тис. населення в Україні проти 400-600 авто/тис. населення у країнах ЄС.
Втім, навіть за порівняно невеликої кількості авто на тисячу населення в Києві, Київ уже стоїть у заторах. Причин цьому багато: високий відсоток автомобілекористування, низька щільність вулиць, відсутність альтернативних проїздів через перешкоди (мости і залізницю), що спричиняє «пляшкові горлечка», переповнений і ненадійний громадський транспорт (зокрема, і закриття громадського транспорту під час карантину), що спонукає до купівлі автомобіля, нестача розгалуженого рейкового швидкого громадського транспорту у всіх районах, нестача кільцевого рейкового сполучення, відсутність обмежень на використання автотранспорту. Через відсутність ефективної політики організації руху в місті кожна з цих причин уже стала критичною і потребує негайного вирішення. Але оскільки на кожну з них знадобиться щонайменше кілька років (і їх ще навіть не починали), очікувати зменшення заторів найближчим часом не варто.
Тому затори залишаться і будуть посилюватися, навіть якщо завершать всі реконструкції розв’язок у місті (включно з Індустріальним мостом). Адже розв’язка – це лише одна точка, а проблема заторів у місті комплексна.
Підсумуємо: збільшення кількості поїздок та кількості авто призводить до збільшення заторів, а ефективних заходів для зменшення заторів не станеться у найближчі роки. В таких умовах закриття швидкісного рейкового транспорту у будь-якому районі міста ставатиме катастрофою. Це як закрити половину гілки метро. А трамвай на Борщагівці – аналог метро.
Що може зробити місто
Тут є глобальний і точковий підхід. Глобальний – це зменшення заторів у місті загалом, що має призвести до покращення умов пересування. Точковий – це реагування на наявну проблему, щоб нівелювати ту шкоду, яка наразі нанесена закриттям швидкісного трамваю. Для довгострокового поліпшення ситуації мають виконуватися обидва підходи.
Глобальний підхід до зменшення заторів у місті
Існує три загальні напрямки зменшення заторів через перерозподіл поїздок:
- перерозподіл у просторі,
- перерозподіл у часі,
- перерозподіл за видами транспорту.
Перерозподіл у просторі – це коли людей заохочують їздити іншим маршрутом, ніж той, де є затори. В Києві це переважно неможливо, зокрема, через низьку щільність вулиць і відсутність переїздів через перешкоди (залізницю і річки). Наприклад, якщо вам треба з Борщагівки в центр, у вас є лише один маршрут – вулиця Борщагівська. Є паралельні вулиці, якими можна доїхати до залізничного кільця, але переїхати залізницю ви можете лише в одному місці. Якби було більше можливостей переїзду через залізницю та річки, то автомобільний трафік міг би перерозподілятися паралельними вулицями. Наразі в Києві це неможливо, тож говорити про цю модель не будемо.
Перерозподіл у часі – коли людей заохочують їздити в інший час, ніж є затори – до або після заторів. Тут багато залежить від роботодавців і офісних годин, але місто не може на них впливати напряму. Натомість, місто може спонукати до поїздок в інший час тих людей, які можуть це собі дозволити. Це може бути виражено у збільшеній вартості проїзду під час годин пік: наприклад, “плата за затори” для авто або вища вартість проїзду громадським транспортом у години пік. Ті, хто може дозволити собі їздити до або після заторів, отримають грошові переваги. Цю модель в Києві можна застосувати, але вона є менш пріоритетною, ніж перерозподіл за видами транспорту.
Перерозподіл за видами транспорту – коли людей заохочують їздити іншим видом транспорту, ніж той, що стоїть у заторі. Є чотири основні види пересування у містах: приватний автомобіль/таксі, громадський транспорт, засоби мікромобільності та пішки, – тож перерозподіл поїздок має відбуватися між цими видами транспорту.
Тривалий час громадський транспорт у Києві був переповненим і ненадійним, що спонукало людей природним чином пересідати на автомобілі. Тепер і автомобільний транспорт зупинився в заторах. Місто може спонукати людей пересідати на громадський транспорт, створивши нові рейкові сполучення (бо нерейкові теж стоять у заторах і гідної альтернативи не створять). Але зважаючи на те, що і громадський транспорт уже переповнений, місту і городянам не залишається іншого вибору, як скористатися власними ногами або пересідати на велосипеди чи самокати. Власне, бум самокатів у незручному і не дуже безпечному Києві зумовлений саме тим, що всі інші види транспорту уже стали безнадійними.
Перерозподіл за видами транспорту у окремих районах необхідно робити, створюючи рейкові сполучення громадського транспорту. Там, де є звичайні трамвайні колії, потрібно робити швидкісні, а де трамваю немає – потрібно його будувати. Чому саме трамвай – тому що він перевозить найбільшу кількість пасажирів, порівняно з іншими видами громадського транспорту, і рухається по виділеній колії з меншими затримками у русі, ніж тролейбус у заторі.
Важливо, щоб рейковий громадський транспорт сполучав не лише околиці з центром, а й створював кілька кільцевих маршрутів навколо центру. Це створить додаткові місця пересадки і відтягне частину пасажирів з центру, де зараз все місто робить пересадки на трьох маленьких станціях метро. У цьому плані міська електричка – рішення №1, оскільки сполучає райони значно швидше, ніж будь-який інший транспорт, і має багато зв’язків зі станціями метро.
У питанні перерозподілу поїздок за видами транспорту у Києва найбільший потенціал, але він поки безглуздо втрачається.
Локальний підхід
Щоб позбутися підвищених заторів на Борщагівці, які місто посилює закриттям швидкісного трамваю, необхідно зробити нанесену шкоду якомога меншою – тобто створити аналогічні надійні і швидкі умови пересування саме громадським транспортом:
1) Пускати трамваї від кінцевих станцій до точок, де проводиться ремонт, дозволяючи людям пішки переходити ділянку ремонту і сідати на трамвай з іншого боку реконструкції. Ззвісно, треба організувати безпечний пішохідний прохід і переходи, влаштувати додаткові рейки для переїзду на сусідню колію, зчіпляти трамваї так, щоб були кабіни з обох боків. Але це можна зробити, якщо до цього заздалегідь підготувати і усвідомлювати, що ці рішення – не опціональні, а необхідні.
2) Організувати смуги пріоритетного руху громадського транспорту уздовж лінії трамваю і пустити нею великогабаритні автобуси. Зважаючи на затори і кількість мешканців району, це рішення мало би стати першим у переліку мерії. Так, організовувати смуги громадського транспорту треба заздалегідь, але це можливо, якщо є усвідомлення, що це необхідно.
3) Добудувати велосипедні доріжки з обох боків швидкісного трамваю і зробити безпечним і можливим проїзд усіма незрозумілими ділянкам (наприклад, на кільці зупинки «Гната Юри» і біля зупинки «Вацлава Гавела»). Велосипедний транспорт – більше не забавки, а необхідність для міста, в якому два інші види транспорту довели свою неспроможність забезпечити мобільність мешканців. Хто може і хоче їхати велосипедом – має мати умови для цього, і від цього виграють всі.
4) Повідомляти про закриття трамваю та альтернативні способи доїзду заздалегідь і на всіх зупинках.
Що можуть зробити мешканці Борщагівки та Відрадного
Знаючи, як небезпечно у Києві може бути їздити велосипедом, мушу визнати, що наразі єдиним надійним і вчасним способом доїхати з Борщагівки куди-небудь буде велосипед або електросамокат.
Через затори на Борщагівській їхати велосипедом буде безпечніше, оскільки швидкість руху автомобілів буде низькою, тож водії зможуть помічати велосипедистів заздалегідь. Гарні новини – коли ви вивчите маршрут, шлях від “Ромена Ролана” до “Проспекту Перемоги” займе ті самі 30 хвилин, що і на трамваї.
Ось кілька рекомендацій, як безпечно проїхати уздовж швидкісного трамваю.
На половині шляху від «Гната Юри» до Універмагу «Україна» є велодоріжки, з обох боків вулиці. Їдучи по велодоріжці, дуже обережно переїжджайте велопереїзди (якщо перетин дороги позначено червоним). Озирайтеся назад, щоб пересвідчитися, що ніхто не несеться, не гальмуючи. Якщо ж велопереїзду немає (є лише пішохідний перехід «зебра») – треба переводити велосипед пішки в руках.
Є чотири складні місця:
- Кільцева розв’язка на Гната Юри. Якщо немає стрілок з крайньої правої лише праворуч (розмітка або знаки), то ви можете проїхати коло по крайній правій. Щоб уникнути зіткнення, коли ви їдете прямо, а хтось з тієї самої смуги одночасно направо, намагайтеся встати перед машинами на світлофорі, щоб вас помітили, і покажіть лівий поворот (витягнута ліва рука) – це означатиме, що ви їдете не праворуч, а прямо по колу. Дуже добре працює візуальний контакт, тому подивіться назад на водія, щоб пересвідчитися, що він вас зрозумів.
- На розв’язці «Вацлава Гавела» велодоріжка зникає, тож перед розв’язкою треба виїхати на дорогу і проїхати під мостом по дорозі (по ПДР велосипедист має рухатися дорогою, якщо поряд нема велодоріжки – там її нема). Але потім велодоріжка повертається.
- Від НАУ до «України»велодоріжки немає, треба їхати по дорозі. Найгірша частина – Індустріальний міст, але там зараз всі повільно їдуть, то можна безпечно переїхати. Коли їдете по дорозі, тримайтеся у правій смузі. Уважно слухайте, що відбувається позаду вас, і час від часу оглядайтеся. Коли є припарковані машини, об’їжджати їх треба заздалегідь, не вигулькувати одразу перед машиною в другу смугу. Щоб здійснити об’їзд, треба показати поворот ліворуч заздалегідь (витягнути ліву руку вліво) і пересвідчитися, що ніхто не несеться.
- Ще одна складна ділянка – по дорозі в центр, перед Повітрофлотським мостом треба виїхати в третю смугу, щоб проїхати прямо. Пішохідного перехода, щоб перейти пішки, немає. Тому пересвідчтеся, чи ззаду ніхто не несеться, і проїдьте під Повітрофлотський міст. Далі ви уже в центрі. На Жилянській та Саксаганського є смуги громадського транспорту, по яким, згідно з ПДР, велосипедистам їздити можна, а водіям авто – ні.
Тротуаром, згідно з ПДР, їхати заборонено. Враховуючи все вищезазначене (скільки разів я сказала “перевірте, що ніхто не несеться”) – ніхто не буде засуджувати, якщо поїдете тротуаром. Але пам’ятайте: велосипедист на тротуарі – гість, а пішохід – головний. Тому не дзвоніть дзвіночком пішоходам, не їдьте надто швидко і давайте пішоходам дорогу у вузьких місцях. Особливу увагу звертайте на собак і дітей – їх рух не завжди можна передбачити.
Нагадайте собі правила дорожнього руху і – дуже неприємно, що це стається в Україні, але мушу написати – давайте дурням дорогу.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
