Другого червня у Києві закривають на капітальний ремонт швидкісний трамвай на Борщагівці. Це не просто невчасно, а й завжди буде невчасно, оскільки кількість поїздок і заторів у Києві суттєво зросла за останні роки. Закриття рейкового швидкого громадського транспорту, який перевозить 165 тисяч пасажирів щодня (За даними 2014 року, транспортна модель Києва від А+С), означає не лише додаткові незручності для мешканців південно-західної частини Києва, а і перевантаження інших ліній громадського транспорту та збільшення заторів на головних і дотичних вулицях цих районів. Які альтернативи для мешканців Борщагівки і Відрадного та що може зробити мерія?

Чому закриття трамваю буде відчуватися особливо гостро цього року і надалі

За останні 10 років офіційне населення Києва зросло на 5,2%, а у Київській області – на 4%, у той час як у всіх інших областях України кількість населення зменшилася у середньому на 5.3% (Дані Державної служби статистики України. Не враховуючи дані Донецької, Луганської областей та Автономної республіки Крим). Це не унікальна ситуація. Тенденція переїзду в міста із сільських територій триває уже кілька десятиліть у всіх країнах світу, тож Київ – не виняток і навряд чи зможе стати винятком, які б обмеження не вводила міська влада.

За останні 8 років у Києві зареєстрували 965 тисяч авто, з них за 2020 рік – 140 тисяч (Відомості про транспортні засоби та їх власників за період 2013 – 1 травня 2021). Зростання кількості авто у власності населення – тенденція меншого масштабу, унікальна для України. Протягом тривалого часу в Україні переважало користування громадським транспортом, а не автомобілями, що є наслідком адміністративної економіки радянських часів. Після криз останніх десятиліть люди почали купувати автомобілі, переважно вживані, але кількість авто в Україні залишається невеликою порівняно з більшістю країн Європи: близько 100-250 авто/тис. населення в Україні проти 400-600 авто/тис. населення у країнах ЄС.

Втім, навіть за порівняно невеликої кількості авто на тисячу населення в Києві, Київ уже стоїть у заторах. Причин цьому багато: високий відсоток автомобілекористування, низька щільність вулиць, відсутність альтернативних проїздів через перешкоди (мости і залізницю), що спричиняє «пляшкові горлечка», переповнений і ненадійний громадський транспорт (зокрема, і закриття громадського транспорту під час карантину), що спонукає до купівлі автомобіля, нестача розгалуженого рейкового швидкого громадського транспорту у всіх районах, нестача кільцевого рейкового сполучення, відсутність обмежень на використання автотранспорту. Через відсутність ефективної політики організації руху в місті кожна з цих причин уже стала критичною і потребує негайного вирішення. Але оскільки на кожну з них знадобиться щонайменше кілька років (і їх ще навіть не починали), очікувати зменшення заторів найближчим часом не варто.

Тому затори залишаться і будуть посилюватися, навіть якщо завершать всі реконструкції розв’язок у місті (включно з Індустріальним мостом). Адже розв’язка – це лише одна точка, а проблема заторів у місті комплексна.

Підсумуємо: збільшення кількості поїздок та кількості авто призводить до збільшення заторів, а ефективних заходів для зменшення заторів не станеться у найближчі роки. В таких умовах закриття швидкісного рейкового транспорту у будь-якому районі міста ставатиме катастрофою. Це як закрити половину гілки метро. А трамвай на Борщагівці – аналог метро.

Що може зробити місто

Тут є глобальний і точковий підхід. Глобальний – це зменшення заторів у місті загалом, що має призвести до покращення умов пересування. Точковий – це реагування на наявну проблему, щоб нівелювати ту шкоду, яка наразі нанесена закриттям швидкісного трамваю. Для довгострокового поліпшення ситуації мають виконуватися обидва підходи.

Глобальний підхід до зменшення заторів у місті

Існує три загальні напрямки зменшення заторів через перерозподіл поїздок:

• перерозподіл у просторі,
• перерозподіл у часі,
• перерозподіл за видами транспорту.

Перерозподіл у просторі – це коли людей заохочують їздити іншим маршрутом, ніж той, де є затори. В Києві це переважно неможливо, зокрема, через низьку щільність вулиць і відсутність переїздів через перешкоди (залізницю і річки). Наприклад, якщо вам треба з Борщагівки в центр, у вас є лише один маршрут – вулиця Борщагівська. Є паралельні вулиці, якими можна доїхати до залізничного кільця, але переїхати залізницю ви можете лише в одному місці. Якби було більше можливостей переїзду через залізницю та річки, то автомобільний трафік міг би перерозподілятися паралельними вулицями. Наразі в Києві це неможливо, тож говорити про цю модель не будемо.

Перерозподіл у часі – коли людей заохочують їздити в інший час, ніж є затори – до або після заторів. Тут багато залежить від роботодавців і офісних годин, але місто не може на них впливати напряму. Натомість, місто може спонукати до поїздок в інший час тих людей, які можуть це собі дозволити. Це може бути виражено у збільшеній вартості проїзду під час годин пік: наприклад, “плата за затори” для авто або вища вартість проїзду громадським транспортом у години пік. Ті, хто може дозволити собі їздити до або після заторів, отримають грошові переваги. Цю модель в Києві можна застосувати, але вона є менш пріоритетною, ніж перерозподіл за видами транспорту.

Перерозподіл за видами транспорту – коли людей заохочують їздити іншим видом транспорту, ніж той, що стоїть у заторі. Є чотири основні види пересування у містах: приватний автомобіль/таксі, громадський транспорт, засоби мікромобільності та пішки, – тож перерозподіл поїздок має відбуватися між цими видами транспорту.

Тривалий час громадський транспорт у Києві був переповненим і ненадійним, що спонукало людей природним чином пересідати на автомобілі. Тепер і автомобільний транспорт зупинився в заторах. Місто може спонукати людей пересідати на громадський транспорт, створивши нові рейкові сполучення (бо нерейкові теж стоять у заторах і гідної альтернативи не створять). Але зважаючи на те, що і громадський транспорт уже переповнений, місту і городянам не залишається іншого вибору, як скористатися власними ногами або пересідати на велосипеди чи самокати. Власне, бум самокатів у незручному і не дуже безпечному Києві зумовлений саме тим, що всі інші види транспорту уже стали безнадійними.

Перерозподіл за видами транспорту у окремих районах необхідно робити, створюючи рейкові сполучення громадського транспорту. Там, де є звичайні трамвайні колії, потрібно робити швидкісні, а де трамваю немає – потрібно його будувати. Чому саме трамвай – тому що він перевозить найбільшу кількість пасажирів, порівняно з іншими видами громадського транспорту, і рухається по виділеній колії з меншими затримками у русі, ніж тролейбус у заторі.

Важливо, щоб рейковий громадський транспорт сполучав не лише околиці з центром, а й створював кілька кільцевих маршрутів навколо центру. Це створить додаткові місця пересадки і відтягне частину пасажирів з центру, де зараз все місто робить пересадки на трьох маленьких станціях метро. У цьому плані міська електричка – рішення №1, оскільки сполучає райони значно швидше, ніж будь-який інший транспорт, і має багато зв’язків зі станціями метро.

У питанні перерозподілу поїздок за видами транспорту у Києва найбільший потенціал, але він поки безглуздо втрачається.

Локальний підхід

Щоб позбутися підвищених заторів на Борщагівці, які місто посилює закриттям швидкісного трамваю, необхідно зробити нанесену шкоду якомога меншою – тобто створити аналогічні надійні і швидкі умови пересування саме громадським транспортом:

1) Пускати трамваї від кінцевих станцій до точок, де проводиться ремонт, дозволяючи людям пішки переходити ділянку ремонту  і сідати на трамвай з іншого боку реконструкції. Ззвісно, треба організувати безпечний пішохідний прохід і переходи, влаштувати додаткові рейки для переїзду на сусідню колію, зчіпляти трамваї так, щоб були кабіни з обох боків. Але це можна зробити, якщо до цього заздалегідь підготувати і усвідомлювати, що ці рішення – не опціональні, а необхідні.

2) Організувати смуги пріоритетного руху громадського транспорту уздовж лінії трамваю і пустити нею великогабаритні автобуси. Зважаючи на затори і кількість мешканців району, це рішення мало би стати першим у переліку мерії. Так, організовувати смуги громадського транспорту треба заздалегідь, але це можливо, якщо є усвідомлення, що це необхідно.

3) Добудувати велосипедні доріжки з обох боків швидкісного трамваю і зробити безпечним і можливим проїзд усіма незрозумілими ділянкам (наприклад, на кільці зупинки «Гната Юри» і біля зупинки «Вацлава Гавела»). Велосипедний транспорт – більше не забавки, а необхідність для міста, в якому два інші види транспорту довели свою неспроможність забезпечити мобільність мешканців. Хто може і хоче їхати велосипедом – має мати умови для цього, і від цього виграють всі.

4) Повідомляти про закриття трамваю та альтернативні способи доїзду заздалегідь і на всіх зупинках.

Що можуть зробити мешканці Борщагівки та Відрадного

Знаючи, як небезпечно у Києві може бути їздити велосипедом, мушу визнати, що наразі єдиним надійним і вчасним способом доїхати з Борщагівки куди-небудь буде велосипед або електросамокат.

Через затори на Борщагівській їхати велосипедом буде безпечніше, оскільки швидкість руху автомобілів буде низькою, тож водії зможуть помічати велосипедистів заздалегідь. Гарні новини – коли ви вивчите маршрут, шлях від “Ромена Ролана” до “Проспекту Перемоги” займе ті самі 30 хвилин, що і на трамваї.

Ось кілька рекомендацій, як безпечно проїхати уздовж швидкісного трамваю.

На половині шляху від «Гната Юри» до Універмагу «Україна» є велодоріжки, з обох боків вулиці. Їдучи по велодоріжці, дуже обережно переїжджайте велопереїзди (якщо перетин дороги позначено червоним). Озирайтеся назад, щоб пересвідчитися, що ніхто не несеться, не гальмуючи. Якщо ж велопереїзду немає (є лише пішохідний перехід «зебра») – треба переводити велосипед пішки в руках.

Є чотири складні місця:

• Кільцева розв’язка на Гната Юри. Якщо немає стрілок з крайньої правої лише праворуч (розмітка або знаки), то ви можете проїхати коло по крайній правій. Щоб уникнути зіткнення, коли ви їдете прямо, а хтось з тієї самої смуги одночасно направо, намагайтеся встати перед машинами на світлофорі, щоб вас помітили, і покажіть лівий поворот (витягнута ліва рука) – це означатиме, що ви їдете не праворуч, а прямо по колу. Дуже добре працює візуальний контакт, тому подивіться назад на водія, щоб пересвідчитися, що він вас зрозумів.
• На розв’язці «Вацлава Гавела» велодоріжка зникає, тож перед розв’язкою треба виїхати на дорогу і проїхати під мостом по дорозі (по ПДР велосипедист має рухатися дорогою, якщо поряд нема велодоріжки – там її нема). Але потім велодоріжка повертається.
• Від НАУ до «України»велодоріжки немає, треба їхати по дорозі. Найгірша частина – Індустріальний міст, але там зараз всі повільно їдуть, то можна безпечно переїхати. Коли їдете по дорозі, тримайтеся у правій смузі. Уважно слухайте, що відбувається позаду вас, і час від часу оглядайтеся. Коли є припарковані машини, об’їжджати їх треба заздалегідь, не вигулькувати одразу перед машиною в другу смугу. Щоб здійснити об’їзд, треба показати поворот ліворуч заздалегідь (витягнути ліву руку вліво) і пересвідчитися, що ніхто не несеться.
• Ще одна складна ділянка – по дорозі в центр, перед Повітрофлотським мостом треба виїхати в третю смугу, щоб проїхати прямо. Пішохідного перехода, щоб перейти пішки, немає. Тому пересвідчтеся, чи ззаду ніхто не несеться, і проїдьте під Повітрофлотський міст. Далі ви уже в центрі. На Жилянській та Саксаганського є смуги громадського транспорту, по яким, згідно з ПДР, велосипедистам їздити можна, а водіям авто – ні.

Тротуаром, згідно з ПДР, їхати заборонено. Враховуючи все вищезазначене (скільки разів я сказала “перевірте, що ніхто не несеться”) – ніхто не буде засуджувати, якщо поїдете тротуаром. Але пам’ятайте: велосипедист на тротуарі – гість, а пішохід – головний. Тому не дзвоніть дзвіночком пішоходам, не їдьте надто швидко і давайте пішоходам дорогу у вузьких місцях. Особливу увагу звертайте на собак і дітей – їх рух не завжди можна передбачити.

Нагадайте собі правила дорожнього руху і – дуже неприємно, що це стається в Україні, але мушу написати – давайте дурням дорогу.