Як змінився Ірпінь за останні 10 років? Багато житла та мало інфраструктури

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23482 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

В Ірпені у 2015 році звели найбільше в Україні новобудов після сусіднього Києва. За десять років (з 2011 по 2021) населення міста зросло з 42 до 62 тисяч мешканців. Прогнози генплану міста передбачають сповільнення росту населення у 2021–22 роках і стабілізації на рівні 70 тисяч до 2038-го. Про забудову міста розповідає видання «Тексти».

Більшість містян їздить на роботу до столиці, де і платить податки. Саме місто недоотримує кошти в бюджет і змушене брати гроші на розвиток своєї інфраструктури тільки з продажу оренди ділянок забудовникам. Тому в одному кварталі працює одразу кілька забудовників, що зводять по два-чотири будинки, заохочуючи покупців нижчими за київські цінами.

Міська влада, як центр координації забудови та розвитку територій і інфраструктури, мала б подбати про розв’язання питання вулично-дорожньої мережі, соціальних сервісів громадського транспорту. У нових районах міста немає шкіл, дитсадків чи адміністративних закладів. Є приватні магазинчики і медкабінети.

У 2012–2013 роках в Ірпені ще не було великих забудов. Квартири продавалися тоді по 800 доларів за квадратний метр. Ірпінська забудова починалась з п’ятиповерхівок. Після 2014 року в Ірпінь потяглася велика хвиля нових покупців житла. Тоді ж у місті змінилась влада. Нові чиновники обіцяли парки, збереження лісів і рекреаційних територій, велосипедну доріжку до Києва, створення робочих місць. Але попит на житло ріс і першочергово почали задовольняти саме його. Поряд із п’ятиповерхівками миттєво виросли шістнадцятиповерхівки.

Окремий тип ЖК – з пафосниии назвами типу «Річ таун», «Центральний» чи «Версаль парк». Майже у всіх багато асфальту та бруківки, мінімальна кількість дитячих майданчиків та хаотичні парковки. Будинки мають кілька супермаркетів, але водночас не мають школи чи дитячого садочка.

Жителі міста не забезпечені громадським транспортом – він не може повноцінно працювати серед суцільної житлової забудови. Щоб жити без заторів, в Ірпені має бути змішана забудова, де є і робочі місця в офісах, і адміністративні послуги, і лікування і навчання, культура та дозвілля. Також Ірпінь поки не може забезпечити стабільну якість питної води. Водоносні горизонти забруднюються через інтенсивність забудови та порушення природного балансу екосистеми.

Місто розвиває спільну, не загороджену парканом територію. Тут разом уживається і санаторій з його господарчими спорудами, і новий міський парк з велосипедними доріжками, лавочками, ліхтарями, дитячими майданчиками, штучними водоймами та місцями для пікніків, яких у Києві немає. Поряд з парком будується надзвичайно щільний житловий район.

В Ірпені є новий тип житла – блоковані будинки, таунхауси, щось середнє між особняком та квартирою. Тут маленькі ділянки, щільно розміщені свердловини питної води та септики чи вигрібні ями замість центральної каналізації.

Фото: texty.org.ua