Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: фethique.com

У соцмережі TikTok набирають популярності відео-туторіали про те, як зробити «насіннєві бомби». Вони складаються з ґрунту, гумусу або глини та насіння рослин. Їх часто використовують на громадських або покинутих ділянках землі для відновлення рослинності.

Медіа Vox розповідає, що подібні рецепти насправді не є новими. У Нью-Йорку в 1960-70-х роках, коли місто переживало економічну кризу та частковий занепад, люди виїжджали з міста – будинки були закинуті або в аварійному стані. У результаті місто заполонили тисячі пустих та занедбаних ділянок.

Фото: youtube/Vox

Тоді містяни помітили, що в околицях Брукліну через занедбаність території почала зменшуватись кількість дерев. Активістка та захисниця природи Хетті Картан, тиснучи на місцеву владу, домоглася створення спеціальної програми. Вона створила групу з 30 дітей, які допомагали озеленювати район. Менш ніж за десять років її команда посадила понад 1,5 тисячі дерев.

Фото: wikipedia.org

Крім того, у 1968 році вона очолила кампанію з порятунку дерева Magnolia grandiflora, яке росло далеко від свого природного середовища існування. Його погрожували вирубати через будівництво житлового комплексу. Вона зібрала кошти на будівництво стіни за деревом, щоб захистити його від запланованої стоянки, і воно було визначено місцевою владою, як живий пам’ятник. Це досі єдиний такий випадок у Нью-Йорку. Після того, як дерево було перетворено на пам’ятку, Картан заснувала у будинку поруч Magnolia grandiflora некомерційну організацію, що займається благоустроєм міст і екологічною освітою.

Фото: wikipedia.org

У 1973 році жителька Іст-Сайду Ліз Крісті та її соратники організували рух «Зелені партизани» (Green Guerrillas). Вони й вигадали «насіннєві бомби» – ялинкові іграшки, заповнені ґрунтом і насінням та закидали ними міські пустирі. Активісти створили перший міський сад на місці засміченої ділянки без будь-якої рослинності. Спочатку місцева влада чинила супротив, але згодом відступила та запропонувала орендувати ділянку за долар на місяць.

Фото: youtube/Vox

Після цього у районі відбувся бум садівництва: люди почали отримувати ділянки за засаджувати їх. До 1985 року у Нью-Йорку діяло близько тисячі таких садів.

Фото: youtube/Vox

Згідно з даними ООН, дерева в містах знижують температуру повітря, видаляють з нього шкідливі речовини та скорочують викиди вуглецю. Проживання біля зелених насаджень покращує здоров’я і знижує стрес. Це, своєю чергою, сприяє добробуту міського населення. Крім цього, дорослі дерева регулюють водні потоки і грають ключову роль в зниженні небезпеки природних катастроф та в запобіганні повеней.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button