Київське КП «Інформатика» за п’ять років переплатило на тендерах 50 млн гривень
Організація проаналізувала 261 тендер підприємства на суму понад два мільярди гривень.
Організація проаналізувала 261 тендер підприємства на суму понад два мільярди гривень.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 122 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Комунальне підприємство «Інформатика» з 2016 по 2021 рік переплатило понад 50 мільйонів гривень при закупівлі товарів на тендерах. Про це йдеться в розслідуванні Офісу трансформації Максима Бахматова.
У 2021 підприємство планує щомісяця закуповувати: 3234 комплекти камер відеоспостереження, 36 «тривожних кнопок», 146 комплектів мережевого обладнання з пристроями електропостачання, а також раз в квартал послуги техобслуговування 599 кілометрів лінійно-кабельних споруд. Заплановано сумарно встановити 20 тисяч камер. Виходячи з фінплану за 2020: запланований виторг –77,5 мільйона гривень, збиток від операційної діяльності – 99,2 мільйона гривень. За 2020 отримано з бюджету і витрачено сумарно 407,7 мільйона гривень, 322,8 мільйона по спецфонду і 84,9 мільйона по загальному фонду.
Громадська організація проаналізувала 261 тендер КП на суму понад два мільярди гривень.
Зловживання були зафіксовані на ряді тендерів: 18,05 мільйона гривень (поставки обладнання та серверів від ТОВ «Амріта комплексні рішення»); 7,4 мільйона гривень (закупівля інформаційних кіосків у ПрАТ «Промзв’язок». Один кіоск купили за 142 720 гривень при наявності пропозицій за 35 тисяч); 8,54 мільйона гривень (закупівля укомплектованих серверів у «Амріта комплексні рішення». Обладнання при ринковій ціні в 5,23 мільйона гривень, купили у 2,6 раза дорожче); 9,5 мільйона гривень (закупівля укомплектованої системи зберігання у «Амріта комплексні рішення». Підприємство купило за 13,4 мільйона гривень систему, яка насправді коштує 3,93 мільйона); 3,94 мільйона гривень (поставка камер спостереження від ТОВ «Инжениринг аналітика». Ціна камер при закупівлі була на 41% вищою за ринкову. Камери при ринковій ціні в 4,2 тисячі гривень купували за дев’ять тисяч, а камери за 64,4 тисячі гривень – за 149,3 тисячі); 2,8 мільйона гривень (закупівля «розумних» пристроїв у ТОВ «Новобуд альянс». Пристрої купили за три мільйони гривень при реальній ціні в 152 тисячі).
Підприємство за три мільйони гривень замовило програмне забезпечення для моніторингу стану камер. При тому, що у підприємства вже було ПО для цих цілей. В Офісі трансформації відзначають, що у Києві встановлюють камери китайського виробника HikVision. Зараз вони заборонені для використання в США та деяких країнах Європи. Однієї з причин є можливість стеження за людьми, оскільки компанією володіють китайські держпідприємства. Крім цього, HikVision організувала систему відеоспостереження в китайській провінції Сіньцзян за уйгурами. Згідно зі звітом Human Rights Watch, уйгури в Сіньцзяні навіть поза таборами знаходяться під постійним стеженням та репресіями.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті