Що робити з комунальними підприємствами? Експерти розробили рекомендації для КМДА

Центр економічної стратегії проаналізував діяльність 128 діючих комунальних комерційних підприємств Києва за 2017-2020 роки. На основі даних, експерти розробили рекомендації для міської влади.

У 2020 році орієнтовна сума доходів КП становила п’ять мільярдів гривень. На фінансування капітальних інвестицій через КП Києва витрачено 10,6 мільярда (18,33% від обсягу виконаного за видатками бюджету міста). 90% з цієї суми було витрачено на 15 КП, серед них – «Київзеленбуд», «Київпастранс», «Київтеплоенерго» – та КП, що виконують функцію замовника на будівельні та інші роботи.

Проблеми київських КП

Обґрунтуванням комунальної власності є наявність «провалів ринку» – коли підприємство задовольняє суспільний інтерес, який не може задовольнити ринок. Натомість в Києві діє принаймні 43 КП, що надають послуги у сферах, де наявні приватні компанії.

Нестійкий фінансовий стан. Комунальні підприємства – низькорентабельні і не можуть забезпечити себе власними доходами. Вони потребують регулярних дотацій з міського бюджету. Лише у 12 КП рентабельність активів перевищує 3%. Лише одне КП з п’ятнадцяти має високий рівень рентабельності – «Київкомунсервіс».

Недостатня комунікація з клієнтами, постачальниками та засновником. Близько половини (63) КП не мають веб-сайту. Оновлюють інформацію на власному сайті лише 44 підприємства (34% КП на час дослідження мали на сайті інформацію не старіше трьох місяців).

Недостатня ефективність закупівель. Не всі підприємства використовують Prozorro для здійснення закупівель. Але навіть ті, хто користується Prozorro, потребують додаткового навчання або зовнішнього контролю. Серед 15 КП за об’ємами фінансування з бюджету лише три («Київський метрополітен», «Київбудреконструкція» та «Житлоінвестбуд-УКБ») протягом 2018-2020 років мали кращий загальний результат ефективності закупівель. Найгірші результати продемонструвало КП «Київкомунсервіс».

Ризики корупції. Серед 128 КП за останні чотири роки 79 стали фігурантами журналістських розслідувань, а 61 було фігурантом судових справ. Більшість кейсів стосуються порушень у сфері закупівельної діяльності та виявлення схем розтрати та привласнення коштів громади.

Недосконала система призначення і звітування керівників. Близько третини комунальних підприємств за останні чотири роки змінювали директорів два чи більше разів. У 24 КП довгий час керівниками були виконуючі обов’язки. КП «Інформатика», «Київзеленбуд» чи «Київтранспарксервіс», упродовж 2017-2020 років не мали повноцінного керівника понад 2,5 років.

Затягнута реформа корпоративного управління. Станом на квітень 2021 року місцевою владою ухвалені лише рамкові рішення та формально утворено наглядову раду лише в КП «Київтеплоенерго». Київські підприємства в муніципальній власності управляються в ручному режимі.

Рекомендації КМР і КМДА

Прийняти міську політику власності та регулярно переглядати її. Міська влада має розробити і затвердити міську політику власності у комунальному секторі економіки та індивідуальні політики власності для кожного КП. На основі політики власності міста провести «тріаж». Спеціальна комісія і департаменти КМДА мають спільно з незалежними експертами розподілити міські КП за групами в залежності від того, чи потрібні вони у комунальній власності та в якій організаційно-правовій формі. Також варто сформувати стратегічне бачення портфеля підприємств у муніципальній власності.

Приватизувати КП і пакети акцій товариств, що діють на конкурентних ринках та не засновувати нові.

Провести реорганізацію тих КП, які виконують адміністративні функції, дублюють функції одне одного та корпоратизацію структур КК «Київавтодор» та КО «Київзеленбуд» з публікацією консолідованої фінансової звітності.

Залучити механізми публічно-приватного партнерства або створити дієві наглядові ради на підприємствах, що є природними монополіями або надають послуги загального економічного інтересу.

Підвищити ефективність закупівель. Організувати системну роботу з учасниками ринку та вживати заходи для залучення до участі в закупівлях КП якомога більшої кількості учасників.

Оптимізувати бюджетне фінансування. Міській владі варто запровадити розрахунок економічного ефекту від всіх бюджетних асигнувань в КП, і приймати рішення щодо виділення коштів ґрунтуючись на показниках економічного ефекту. Варто розглядати можливість банківського кредитування замість отримання бюджетного фінансування. Також варто позбутися зайвого майна або використовувати все наявне майно для отримання доходу.

Посилити інструменти запобігання корупції. Потрібно внести зміни в Антикорупційні програми підприємств, враховуючи інформацію про вже виявлені корупційні правопорушення. Для фактичної протидії корупції варто посилити спроможність «Київаудиту» з виявлення зловживань.

Вдосконалити систему призначень директорів. Потрібно розробити чітку прозору процедуру відхилення кандидатів або прибрати зі спеціального положення пункт про можливість відхилення міським головою обох кандидатів, запропонованих комісією.

Публічне звітування і КРІ для керівників. Варто запровадити обов’язок публікувати щорічний звіт про діяльність керівників КП за чіткою структурою; практику публічного звітування керівників; надавати оцінку їх діяльності на основі визначених наперед публічних КРІ.