100 найкращих українських фільмів за опитуванням кінокритиків
Найкращим українським фільмом виявилися «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, знятий у 1964 році.
Найкращим українським фільмом виявилися «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, знятий у 1964 році.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 312 днів. За цей час ми опублікували 26411 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Кадр із фільму «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова
Довженко-Центр опублікував список 100 найкращих фільмів в історії українського кіно, складений за результатами масштабного опитування кінокритиків.
У Довженко-Центрі вважають, що цей рейтинг допоможе переосмислити вітчизняний кіноканон і не лише актуалізувати знакові стрічки, але й привернути увагу до прихованих сторінок української кіноісторії – фільмів і режисерів, які досі мало відомі сучасному глядачу.
Члени Спілки кінокритиків України та незалежні кіноексперти складали власні топ-10. При визначенні результатів враховувалися кількість згадувань та місце в списках респондентів. Також за бажанням кожен учасник учасник опитування міг додавали короткі коментарі до обраних ним фільмів, або до рейтингу в цілому.
Відтак, найкращим українським фільмом виявилися «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, що вийшли на екрани у 1964 році. Серед кінострічок незалежної України найвищу сходинку (4) посіло «Плем’я» Мирослава Слабошпицького. Також критики високо оцінили зняту позаторік «Атлантиду» Валентина Васяновича (11).
Топ-100 найкращих фільмів в історії українського кіно:
У документальному фільмі «Людина з кіноапаратом» Вертов реалізував багаторічні експерименти і теоретичні напрацювання у сфері операторського мистецтва та монтажу, перетворивши фільм на методичний посібник з кінематографії для майбутніх поколінь режисерів. Камера талановитого оператора Михаїла Кауфмана фіксує строкате життя українських мегаполісів — Одеси, Харкова та Києва доби непу.
«Астенічний синдром» багато в чому став маніфестом свого часу, фільмом, з якого фактично почалося нове радянське та пострадянське кіно, а до чисельних експериментів з формою та жанрами режисерка додала ще неймовірні по своїй щемкості документальні кадри шкуродерні, куди звозять бездомних собак… Саме «Астенічний синдром» нарешті приніс Муратовій європейську славу – на Берлінському міжнародному кінофестивалі в 1990 році стрічка стала справжньою сенсацією та отримала «Срібного ведмедя».
Сценарій фільму «Донбас» писався за мотивами хронікальних Youtube-відео з «ДНР/ЛНР», а сама стрічка стала фактично реенакментом роликів у виконанні професійних акторів.
Магічні трюки раннього німого кіно, похмурий містицизм німецьких експресіоністських фільмів 1920-х років, Чаплінівська іронія, авангардний монтаж – це все неповторним чином поєднав Довженко у своїй лірико-епічній стрічці «Звенигора».
«Суворого юнака» доволі влучно називають одним із найцікавіших, найзагадковіших та найбільш химерних радянських фільмів 1930-х років. Зафільмована в декораціях сталінського неокласицизму, які так нагадують «Олімпію» (1936) Лені Ріфеншталь, ця стрічка була знята за кіноп’єсою Юрія Олеші.
Один із найуспішніших українських документальних фільмів останнього часу. Прем’єра відбулася на престижному американському кінофестивалі в Санденсі, де стрічка отримала приз за найкращу режисуру в категорії світової документалістики та схвальні відгуки від критиків і глядачів. Згодом вона об’їздила десятки престижних фестивалів, а в Україні отримала відразу дві нагороди на головному національному фестивалі документального кіно Docudays.
Суворий «кухонний» реалізм «Першого поверху» час від часу поступається невротичній, моторошній еротиці: відомій сцені, де герой обробляє ноги коханої окропом, що її навіяли дитячі спогади режисера про дивний випадок з його сестрою, якому міг би позаздрити Чарлі Кауфман.
Легендарний прокатний хіт кіностудії Довженка – за деякими даними, «Королева бензоколонки» трималася в загальносоюзних лідерах близько п’яти років. Остання радянська screwball-комедія, лебедина пісня жанру, пересадженого з американського на сталінський ґрунт.
Стрічка «Припутні» відразу стали подією в українському кіно. Критики хвалили її за небачену раніше живу мову героїв, глядачі – за відверту комедійну складову та добрий гумор.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті