1 липня 2021 року, у день архітектури України, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності», і ця новина вже була не такою невинною як коментар у Фейсбуці.

Роль архітектора у законопроєкті понижають до рівня обслуговуючого персоналу, але раптом щось станеться – пальцем на нього покажуть, і з нього спитають. Архітектор робить проєкт, його перевіряють, дають висновок що проєкт відповідає законам та нормативам, потім архітектор під особисту відповідальність (інколи кримінальну) вносить проєкт у електронну систему у сфері будівництва. А далі вже забудовник робить що хоче. Хоче – будує за проєктом, дослухається до автора, виконує вимоги. Не хоче – будує згідно зі своєю фантазією, наглістю та апетитом. Адже забудовник може сам вносити правки у проєкт, а творчий прораб радо втілить їх на будівництві. Добре, якщо це буде рожевий колір віконних рам замість антрацитового, але ж можуть і арматури не докласти. А винний, раптом що станеться, буде архітектор, оскільки він є автором проєкту та відповідальною особою. Забудовник може найняти лояльнішого проєктанта (зауважте, саме ПРОЄКТАНТА, не архітектора), і той буде виконувати всі забаганки. Тоді архітектор попрощається з авторським правом на свою роботу, а у випадку з будівництвом за бюджетні кошти – це взагалі є обов’язковим. Зате тепер можна на картинці показати чудову архітектуру, виділити на це багато грошей з бюджету, а побудують вже як вийде. А на різницю між виділеними коштами та витраченими хтось собі дачу збудує (привіт корупція!). Архітектори, які себе поважають, з бюджетними об’єктами справи мати не захочуть.

Але ж мусить бути якийсь запобіжник проти такого свавілля? Законом він передбачений, називається «містобудівний контроль». Але є один нюанс – таким контролем може займатись будь-яка контора, тобто забудовник може створити підставну фірму, яка й контролюватиме його діяльність. Якщо раніше потрібно було вирішувати питання у корумпованому ДАБІ, то тепер можна створити своє ДАБІ. Бджоли проти меду, коротше кажучи.

Також популярна зараз децентралізація помалу згортається. Нам пропонують «містобудівну палату», яка обирається з випадкових людей, що працюють на громадських засадах, але мають серйозний вплив. Можуть вирішувати кому працювати архітектором, а кому ні, кого оштрафувати, а кого помилувати, навіть на місцеві органи самоврядування можуть впливати. Але відповідальності за свої рішення члени містобудівної палати не несуть. Доречі, на забудовників містобудівна палата впливу не має.

Згідно з трендом діджиталізації тепер дозволи на будівництво можна буде отримувати автоматично, головне щоб всі потрібні критерії збігались. Якість значення не має, головне кількість. Але в будівництві цей підхід не працює, дуже багато взаємозалежних факторів, не написали ще такого штучного інтелекту, щоб він це врахував.

Нам пропонують нібито прогресивні ідеї, але не враховано одного – ці задуми працюватимуть за умови розвиненого громадянського суспільства, сильних та робочих інституцій і високого рівня суспільної довіри. Наразі ці умови не виконуються, тому законопроєкт 5655 створить величезні проблеми, що прямо впливатимуть набільшість українці, адже саме ми живемо у містах та користуємось ними. Законопроєкт має стільки недоліків, що простіше його зробити заново, ніж вносити правки. А краще розробити містобудівний Кодекс, де структурувати та регламентувати все що має відношення до розвитку міст та територій.

Якщо діджиталізовувати хаос, то вийде діджиталізований хаос. Якщо лібералізувати безвідповідальність – отримаємо анархію та свавілля. Спочатку відпрацьовуються відповідні процедури, створюються робочі та надійні інституції, і тільки тоді можна автоматизувати процеси та почати довіряти різним органам контролю та нагляду.

Архітектурна спільнота буде відстоювати свої права та боротись за наші міста на благо громади і сталого розвитку. Фахові питання повинні вирішувати спеціалісти саме у своїй галузі. Нам (і вам) тут жити і працювати.