В Україні існує практика забудови парків і скверів. На територіях, де мали бути зелені зони і могли б відпочивати жителі, – зводиться житло, офіси або торговельні центри.

Однак так відбувається не всюди й не з усіма забудовниками. Наприклад, компанія NOXT Development не знищує цінні території, а будує житло на місці закинутих промзон.

Сьогодні значні площі в українських містах займають покинуті промислові зони, адже промисловість поступово переміщується з центральних районів в передмістя. Лише у Києві закинуті виробництва становлять майже 10% площі міста. Схожі процеси відбуваються й у Вишневому, де на початку 2000-х років розпочалося перенесення підприємств на периферію. Це призвело до того, що великі міські простори спорожніли, а подекуди стали навіть небезпечними.

«Хмарочос» пояснює, чому в місті варто зберігати зелені зони і як облаштовують закинуті промислові зони.

Для чого місту потрібні зелені зони

Значення зелених зон у містах можна поділити на дві великі групи. По-перше, дерева і кущі сприяють покращенню якості повітря, що позитивно впливає на здоров’я містян. 

По-друге, вони допомагають боротися з «міським тепловим островом». Він утворюється внаслідок діяльності людей, роботи транспорту й промисловості через що тепло акумулюється у великій кількості, затримується у місті і не потрапляє в атмосферу. Через це урбанізовані території зазвичай мають температуру на 3-4 градуси вищу, ніж ті ж передмістя чи села. Разом з тим підвищення температури влітку призводить до необхідності охолодження, а у зв’язку з роботою кондиціонерів, тепла виробляється ще більше.

Подекуди температура асфальту в містах може сягати 50 і більше градусів за Цельсієм. Нещодавно польські активісти Міколай Семашко і Роберт Печарко з групи «Чеховчани за природу» виміряли температуру поверхонь в різних локаціях міста Чеховіце-Дзедзіце, що неподалік Кракова і Катовіце. Найгарячішою локацією виявився дитячий майданчик, який замість трави вкритий штучним гумовим покриттям, через що розігрівається до 66 градусів. Припаркований на сонці автомобіль нагрівся до 76 градусів, натомість поряд на газоні у затінку дерева термометр показав 27 градусів.

За даними дослідження британських учених Річарда Мітчела та Френка Попхема доступ до зелених насаджень впливає на тривалість життя містян. Бідніше населення, яке проживає в індустріальних районах з меншим озелененням живе в середньому на 10 років менше за більш заможних мешканців міст, що мають доступ до зелених насаджень.

Знищення зелених зон призводить і до підняття рівня злочинності. Наприклад, на початку 2000-х років у Філадельфії (США) кількість злочинів, пов’язаних зі зберіганням наркотиків, збільшилась по всьому місту на 65%, натомість в озеленених районах — впала на 18%.

Це підтверджують і дослідження в американському місті Янгтаун, яке потерпає від безробіття та економічно стагнує. Після того, як міська влада дозволила містянам облаштувати і озеленити ділянки закинутих промислових зон, в районі зменшилася кількість крадіжок і пограбувань, а також злочинів, пов’язаних з насиллям.

«У районах із високою злочинністю громадськість повинна приділяти увагу озелененню, а мешканці мають допомагати один одному із благоустроєм присадибних ділянок», — відмічає американський журналіст Джуліан Спектор.  

Промзони як альтернативні території для забудови

Третину площі американського Янгтауна займають покинуті промислові зони, які містяни лише починають освоювати. У світі вже є чимало прикладів вдалого перетворення промислових зон на житло, мистецькі та культурні центри.

Ревіталізований газометр у Відні

Майже хрестоматійним став приклад віденських газометрів, які перетворили на житло. Їхня історія сягає ще ХІХ століття, коли влада Відня припинила закуповувати газ в Англії та побудувала чотири контейнери для зберігання газу, які на той час були найбільшими у Європі. Поступово замість вугільного газу почали користуватися природнім, а колишні газометри закинули, поки в 1995 році архітектори Жан Нувель, Куп Хіммельблау, Манфред Ведорн та Вільгельм Хольцбауер запропонували перетворити їх на житлові комплекси. З газометрів вийняли технічне обладнання, залишивши тільки цегляну частину і дах. Кожен об’єкт поділили на чотири частини. Нагорі розмістили квартири, на середніх поверхах – офіси, внизу – розважальні заклади, а в цокольному приміщенні – шопінг-центри.  

Житло на території промзони в місті Гайдельберг

Досить часто закинуті промислові зони знаходяться в центрі міста. Так трапилося в німецькому Гейдельберзі, де територію закинутого вантажного залізничного вузла, який закрили ще у 1997 році, перетворили на житловий район. Будівництво почалося у 2009 році. Крім житла, місто збудувало тут лабораторію, кампус, вирило канал для збору дощових стоків з доступом до води, а старі склади перетворили на ресторани, дитсадок та культурний центр. Район отримав два нових велопішохідних мости через залізницю та трасу. На територію в’їзд авто заборонено, але на периферії збудовано підземні паркінги. Назвали новий район на честь залізничної станції – Bahnstadt.

Як і Bahnstadt, житловий комплекс One від NOXT Development знаходиться у самому центрі міста неподалік від міської ради. Житло будують на території закинутих складів. Для будівництва не довелося знищувати зелені насадження, яких так бракує Вишневому. За прикладом кращих світових практик, перші поверхи житлового комплексу передали бізнесу. Вже скоро тут запрацює дитяча школа для вивчення англійської мови, а поруч є вся необхідна інфраструктура – супермаркети, дитячі садочки, лікарні. Сьогодні забудовник ввів в експлуатацію дві секції житлового комплексу, ще дві секції планують добудувати до кінця 2021 року.

Як зробити промзони безпечними

Оскільки більшість промислових зон не використовують протягом тривалого часу, вони стають небезпечними, адже тут немає освітлення, міського руху й активного життя. 

Важливими індикаторами безпечності простору  є:

• інклюзивність – громадські простори мають бути доступними для всіх груп населення, в тому числі для жінок, дітей і для людей з інвалідністю. Це означає, що вони мають бути без бар’єрів і знаходитись подалі від автошляхів
• наявність вуличних меблів і місць для сидіння – це сприяє налагодженню соціальних зв’язків між людьми
• гарне освітлення та широкий кут огляду території, відсутність темних закутків
• потік людей на вулицях – безлюдна і покинута територія не сприяє відчуттю безпеки
• наявність зелених насаджень з доглянутими деревами та рослинністю.

Всі ці фактори разом створюють відчуття безпеки і всі вони є в ЖК One. Для дозвілля дітей тут передбачений великий дитячий майданчик, що займає всю внутрішню частину двору. Все сплановано так, що для виходу з під’їзду у двір не потрібно перетинати дорогу. Подвір’я житлового комплексу – пішохідне, а для автомобілів передбачено підземний паркінг. Крім того, доглянута та освітлена територія довкола житлового комплексу ще більше сприяє тому, щоб мешканці будинку відчували себе в безпеці.

Виходячи з кращих світових й українських практик стає зрозуміло, що для побудови житла можна використовувати закинуті промзони, які складають від 10% до 30% площ сучасних міст. Саме цим шляхом і пішла компанія NOXT Development, що будує на території закинутих складів у центрі міста. У планах компанії – розвиватися в цьому напрямку і надалі.