В Україні дослідили доступність міських просторів. Які найпоширеніші проблеми?

Мінрегіон, компанія Big City Lab та громадська організація «Безбар’єрність» провели дослідження доступності міських просторів. Експерти проаналізували проблеми, з якими стикаються представники маломобільних груп при користуванні житловими будівлями, парками, скверами, вулицями, громадськими закладами тощо.

Під час дослідження аналітики вивчали вісім головних фокус-груп. Зокрема, дослідження базується на результатах опитування велосипедистів, людей з розладами аутичного спектра, людей пенсійного віку, осіб, що мають протези кінцівок, людей з частковою або повною втратою зору або слуху, людей з порушенням опорно-рухового апарату. Перелік проблем розділили їх на чотири категорії: під’їзди та двори житлових будинків, вулиці, громадські простори та вхідні групи громадських будівель.

У ході дослідження з’ясувалось, що державні будівельні норми містять відповіді на практично кожну проблему з доступністю міських просторів. Проте цього недостатньо для створення комфортного міста для всіх. Наприклад, нормативні документи не завжди співвідносяться один з одним і мають розходження в рішеннях або чинні споруди та об’єкти інфраструктури побудовані ще до появи актуальних норм доступності.

Крім того, аналіз ДБН показав, що для того, щоб спроєктувати міський простір, потрібно користуватися різними нормативними документами, а іноді норми передбачають узагальнені параметри рішень або мають значну деталізацію.

На думку маломобільних груп населення, найпоширенішими проблемами доступності просторів є:

• Двори: ганок, вхід, подвір’я;
• Вулиці: орієнтування, тротуари, дорога, зупинка;
• Громадські простори: доступність, комфорт, активності, майданчики;
• Громадські будівлі: комфорт, доступність, орієнтування.

У висновках йдеться, що рішення для значної кількості проблем містяться у різноманітних нормативних документах, які не завжди зрозумілі фахівцям, котрі впливають на створення доступних просторів, і вони по-різному їх інтерпретують.