Впродовж вихідних у кінці липня в Києві проходив восьмий архітектурний фестиваль PROSTONEBA. Темою цьогорічного фестивалю стало «Переосмислення».

До вибору теми підштовхнула пандемія COVID-19, що спонукає робити переоцінку звичних підходів до навколишнього середовища, публічних просторів та один до одного, розповідають організатори. Локацією цьогорічного фестивалю став нещодавно відкритий літній майданчик Марді Гра на A-Station. 

«Хмарочос» відвідав подію та занотував найцікавіші виступи з першого дня архітектурного фестивалю.

Про девелопмент нових ЖК бізнес та преміум класу

Анна Іскіердо, архітекторка AIMM

Минулого року ми почали будувати ЖК Creator City на вулиці Дегтярівській, зараз зводяться 2-3-4 будинок. Цей проєкт дістався нам у спадок – моноліт першого будинку був вже готовий. Чимало часу пішло на те, щоб зробити реконцепцію цієї території. 

Тут планується 17 будинків. Перший пусковий комплекс – це вісім будинків, всі вони відрізняються між собою зовні, й мають цікаву, людиноорієнтовану архітектуру. Прикладом зміни підходу до облаштування території став амфітеатр у дворі перших будинків. Тут мав бути виїзд з паркінгу, але ми зробили двори без автівок. І щоб обіграти вже створений архітектурний елемент, влаштували на ньому амфітеатр, а навпроти плануємо розташувати екран для перегляду фільмів.

Ми виділили два гектари, щоб побудувати на території ЖК парк, який буде доступним для всіх містян. Для нього обрали концепцію японського саду та взяли багато рослин, які характерні для ландшафтної архітектури Японії. Тут буде дуже красиво в період цвітіння. Наша гордість – це штучне озеро з золотими коропами та місточками без огорож.

Фото: A Development

Ще один наш проєкт, який зараз на етапі котловану, – ЖК преміум класу Krauss Gallery на вулиці Круглоуніверситетській. Ми орієнтувалися на європейську стриману архітектуру і зробили акцент на перші два поверхи. Для них використали архітектурне 3D скло: це багатошарове скло зі спеціальною підсвіткою, яка дає ефект сяяння в вечірній час. Нам хотілося зробити так, щоб кияни та туристи приходили фотографуватися біля цієї будівлі.

Комплекс не має великої території, тому всі зони відпочинку та розваг будуть зосереджені в лобі та на даху. Тут буде мініспортзал, бібліотека, лаунж, зона барбекю. Велике лобі на першому поверсі буде виконано так, наче ви образу приходите до себе додому. Крім рецепції, всі зони облаштовані як вітальня, кухня, столова, де можна по-різному провести час та прийняти гостей.

Цей об’єкт цікавий також тим, що у нас передбачені чотири підземні поверхи паркінгу, але ми будуємо у досить затиснутих умовах. Тому використовуємо не палі, а барети. Технологія не настільки популярна, але вона дозволяє будувати вглиб без шкоди для навколишньої забудови.

Про девелопмент з відновленням пам’яток архітектури

Тетяна Лисюк, архітектор компанії A Development

Ми зайняли ще не освоєну нішу для українського ринку – реконструкція будівель, переосмислення територій, надання їм нових функцій та нових сенсів. В межах A-Station, відомого кожному киянину, ми вже реставрували 29 тисяч квадратних метрів історичних будівель. Тут розмістилися офісні приміщення, коворкінг Creative State of Arsenal, Kyiv Food Market, кафе, ресторани, освітні проєкти.

Ми відмовилися від закритої території тому, що розуміємо важливість цієї локації для міста загалом. Це його історична основа, яка не може знаходитися за парканом. І ми потроху відкриваємо всю ту красу, яка довгий час була територією заводу, недоступною для киян і туристів

Фото: A Development

Коли девелопер “заходить” на такі ділянки, він розуміє, що це «гра в довгу». Реконструкція займає багато часу, вимагає більше погоджень і коштів. Крім того, девелопер та інвестори такого проєкту розуміють, що вони стають певною мірою меценатами для міста.

В рамках A-Station, який ми реалізували у партнерстві з UDP під управлінням Quarter Partners Андрія Іванова, ми здійснили 17 тисяч кв. м. благоустрою міської території, і ми далі розвиваємо площу навколо станції метро «Арсенальна». Незабаром тут з’явиться фонтан та алея сакур.

Такий масштабний проєкт не міг бути реалізований без підтримки міської адміністрації. Завдяки активістам і роботі з містом незабаром буде також організований наземний пішохідний перехід, який об’єднає площу з територією заводу.

Серед наступних об’єктів A Development зараз – завод Ріхерта на Подолі. Це унікальна пам’ятка, яка зараз перебуває в аварійному стані та знаходиться недоступною за парканом. Ми відновимо будівлю заводу; вона стане точкою тяжіння для нового житлового комплексу, який ми створимо на ділянці навколо.

Читайте детальніше: Завод Ріхерта на Подолі реставрують, а поруч побудують ЖК. Розповідаємо більше про «Подільський проєкт» від A Development

Ще один проєкт знаходиться поблизу Протасового Яру. Він зараз на етапі концепцій, які розгортаються навколо одного з корпусів колишнього Бактеріологічного інституту. Це копія будівлі Інституту Луї Пастера в Парижі, всередині вона просто неймовірна. Ми налаштовані зберегти все оздоблення і зробити пам’ятку загальнодоступною. Це буде громадський простір з низькоповерховою забудовою навколо: житло бізнес-класу, офіси та комерційні приміщення.

Про відновлення будівлі військової комендатури
й нове будівництво поруч

Андрій Пашенько, головний архітектор проєктів «ТАМ Пашенько»

Будівлею військової комендатури ми почали займатися ще дуже давно. І на цьому проєкті дуже добре видно різницю девелоперських підходів до вирішення певних задач. На містобудівних радах були ті, хто пропонували збудувати тут офісні будівлі у 14-16 поверхів. Бо ж поруч стоїть Грушевського, 9A, 26 поверхів, а це більш скромна пропозиція.

Але була інша група девелоперів, які сказали: давайте почнемо з переговорів з істориками. Комендатура – пам’ятка національного значення. Яка в неї охоронна зона, яка висотність поруч може бути? Врешті в документах зафіксували обмеження – не вище 25 метрів.

Фото: A Development

Далі думка девелоперів знов розділилась. Одні сказали – навіщо вкладати стільки грошей в будівництво в центрі, якщо тут не може бути висотки? Інші вирішили – давайте будувати так. Допомогло те, що проєкт A-Station почали з іншого боку Арсенальної, й він виявився успішним. Тут стояли черги, що довели правильність концепції девелопера та її подальшого розвитку.

Ми почали роботу над комендатурою з того, що розчистили фасад. Він був потинькований та пофарбований в червоний. Як пояснили реставратори, в радянський час будівлі фарбували в червоний з білими елементами, щоб місто було більш подібним до Москви.

Коли ми робили перші концепти, у комендатурі ще працювали військові. Тому ми не бачили Микільської брами, не знали у якому вона стані. Але коли вже розчистили її, виявилося що морди левів і замок добре збереглися. Над брамою був двоголовий орел, якого ми замінили на Архангела Михаїла.

Ми також будемо намагатися відновити розвідний міст. І для wow-ефекта, і як функціональний елемент. Микільські ворота були основним в’їздом до міста, дорога до них йшла через парк. І ми хотіли б цей зв’язок відновити. Щоб від станції метро «Арсенальна» через будівлю комендатури можна було потрапити до Маріїнського парку.

Для цього треба пройти через Грушевського, 9A. Ми розмовляли з Сергієм Бабушкіним, знайшли архіви. Колись містобудівна рада наполягла на тому, щоб ця будівля була погоджена з аркою та пішохідним проходом. І девелопер зараз намагається відновити дискусію щодо цього питання.

Фото: A Development

Перша частина проєкту – реставрація пам’ятки архітектури – сьогодні вже завершена. Друга частина – нове будівництво. Це мультифункціональний комплекс з офісами, ресторанами, експлуатованим дахом. Ми вирішили не загравати зі старою архітектурою та зробити сучасний об’єкт ХХІ століття. 

Простір між будівлями ми накриємо склом і отримаємо комфортний пішохідний променад. Купол має функціональне призначення. Крім того, він дозволяє об’єднати історичну та нову будівлі під одну оболонку.

Під скляним навісом не буде спекотно завдяки вітерцю, що тягне з Дніпра. Ми зараз боремося з іншою проблемою – вітровим навантаженням. При вході доведеться натягнути певну тканину конструкцію, артскульптуру, яка виконуватиме перш за все практичну функцію.

Про оновлення корпусів заводу «Арсенал»

Олександр Максімов, головний архітектор проєктів AVG Group

Для наших міст дуже характерне розміщення промислових зон у центрі. З часом вони втратили свою актуальність і перетворилися на стримувальний фактор для розвитку міста. Територія заводу «Арсенал» – не виключення. Близько 25 гектарів у центрі міста, які стояли закриті та занедбані.

Розвиток цієї території ділиться на кілька етапів. Від першого залишилися лише земляні вали. Другий етап – 1850-ті роки, тоді були збудовані перший корпус та будівля військової комендатури, сформована площа, яка зараз називається Арсенальною. Дуже активно територію розвивали у 1915-1918 роках, тут зводили військові майстерні. Розбудову продовжили і в радянський час, коли тут працювало промислове підприємство.

Ми почали роботу над проєктом з дослідження: тут велика концентрація пам’яток як місцевого, так і національного значення. Ми вивчили історію розвитку території, кожного корпусу, провели їх детальні обміри. Важливо було оцінити, що можна зберегти, а що потрібно буде відновити.

Реставрація почалася з першого корпусу. Він був збудований як оборонна споруда у 1850-1854 роках, а вже у 1880-х приміщення почали перетворювати на виробничі майстерні. У радянський час будівля зазнала значних втручань: десь вікна були закладені, десь навпаки – з трьох вікон зроблена одна суцільна арка. Це все потрібно було відновити.

Особливістю будівлі є те, що вона повністю цегляна: і стіни, і фундамент, і склепіння. Зараз дуже складно знайти майстрів, які можуть відновити цегляні опорні конструкції та знають, де у них можна робити отвори для комунікацій.

Під час реставрації фасаду ми розкрили жовту цеглу, і прийняли рішення максимально її зберегти. Інші корпуси ми теж зробили у кольорі київської цегли, хоча на початку ХХ століття виробничі майстерні могли фарбувати в дуже різні кольори, навіть чорний.

Наступним кроком стала робота над п’ятим корпусом. Зараз це Kyiv Food Market. Ми вже знали призначення будівлі, й розробляли проєкт її оновлення в колаборації з майбутнім орендарем та balbek bureau.

Будівля була зведена у 1914 році в характерному для виробничих майстерень базилікальному стилі з фермами та світловим ліхтарем. Подібну будову має і сьомий корпус, де зараз працює Creative States. У них були замінені покрівлі, відновлений фасад, проведені протипожежні заходи. Для того, щоб зробити приміщення більш функціональними, ми влаштували додаткові перекриття. Нові конструкції стоять на власних фундаментах та були зроблені без втручання в історичні будівлі.

Дванадцятий корпус має три частини. Між будівлею 1880-х років років та 1914 року колись був проїзд з брамою. Але у 1930-х роках його накрили дахом, створивши додатковий виробничий об’єм. Зараз він став основою для паркінга: його розташують на першому поверсі та обладнають автоматичними системами, що збільшить кількість паркомісць вдвічі.

Фото: A Development

Ми також розробили проєкт оновлення Арсенальної площі. Раніше площа нічим не приваблювала, вона була транзитною зоною, на якій не хотілося затримуватися. Основною нашою ідеєю було об’єднати площу з рештою A-Station, забезпечити візуальний та функціональний зв’язок між ними.

Ми передбачили на площі значно більше місць для сидіння, висадили нові дерева на заміну аварійним та облаштували газон: завдяки нахилу його площа візуально здається більшою. Площа виконана з дотриманням норм інклюзивності, попри перепад висот ми організували простір без сходів.

Про проєкти-екосистеми
та перетворення морського вокзалу в Одесі

Влад Голдаковський, засновник Goldakovskiy Group Architects

Кавова тема мене не відпускає: ще у 2017 році я робив кавовий центр на Арт-заводі Платформа. Там каву обсмажують, фасують, продають різним закладам, здають обладнання в оренду, а крім того, у центрі проходить навчання та працює кафе, де все це можна спробувати. У кавовій сфері прийшли до того, що це все має працювати разом і створюють такі екосистеми.

Мій наступний проєкт – OCTO tower на Кловській – це теж приклад такої екосистеми, комплексного продукту. Це була комунікаційна споруда в складі Олександрівської лікарні, й вона має всередині великий атріум з пандусами, дуже цікавий простір. 

На поверхах розташувалися кафе, магазин, кавова школа, фотостудія, лекторій. Завданням було зробити максимально берлінський заклад: все дуже просто, зі збереженням оригінального вигляду. Тому ми, наприклад, залишали в окремих місцях відкриту текстуру стін.

Фото: A Development

Наступний приклад екосистеми – великий проєкт розвитку території морського вокзалу в Одесі. Сьогодні він майже не використовується за призначенням, круїзні лайнери сюди приходять рідко. І тому виникла ідея щось зробити з цією територією.

Ми пропонуємо зробити пішохідний зв’язок міста з морським вокзалом (зараз його від Потьомкінських сходів відділяє дорога і підземний перехід, – ред.). Крім того, біля вокзалу має сформуватися транспортний хаб з зупинками для громадського транспорту та морського трамвая. Водний транспорт може поєднати оновлений простір з різними районами міста.

Велика площа перед морським вокзалом буде багатофункціональною: тут проходитимуть концерти, виступи, кінофестивалі, ярмарки. А вздовж стилобатної частини ми формуємо двокілометровий променад з ресторанами та магазинами. Крім того, тут запланована відкрита плавуча сцена, де можна буде переглянути фільми на різних мовах.

Готель буде оновлений, але не змінить своєї функції. Перед ним замість заасфальтованої території ми додали літню зону з басейном. Поруч запланований і великий публічний пляж з різними видами басейнів: спортивний, дитячий, басейн з морською водою. Пляж буде відкритий для всіх містян. 

Це складний та комплексний проєкт, він залучає інвесторів, місто, державу, і тому вадко сказати, коли він може бути реалізованим. Замовника проєкту перетворення морського вокзалу ми також поки не можемо розголошувати.