ЮНЕСКО схвалив буферну зону Софійського собору та Києво-Печерської лаври. Що це означає?

Фото: kyiv-heritage.com

Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО схвалив межі буферної зони Софійського собору та Києво-Печерської лаври, повідомив міністр культури Олександр Ткаченко. Тепер там заборонено зносити історичні будівлі та хаотично забудовувати територію.

Це означає, що на вказаній території заборонено зносити історичну забудову, змінювати історичну містобудівну структуру, перевищувати новобудовами та надбудовами гранично допустиму висоту.

Відтепер буферні зони Софії Київської та Києво-печерської лаври становлять загальну інтегровану площу, яка охоплює історичний центр міста Києва. Свого часу ці об’єкти вносилися у перелік об’єктів ЮНЕСКО без буферної зони, що спричинило хаотичну забудову та відсутність правового регулювання такої забудови в історичному центрі міста.

Зону збільшили більше ніж на 100 гектарів, туди увійшли вулиця Хрещатик, Майдан Незалежності, вул. Прорізна, Андріївський пагорб, Володимирська гірка, схили Дніпра, територія Парку Слави й Музею другої світової війни.

Буферну зону поділили на дев’ять підзон. При цьому в деяких підзонах передбачається можливість нового будівництва, його висотність, а в деяких – будівництво заборонене. Про це розповідали на брифінгу Мінкульту минулого року.

Міністерство культури та інформаційної політики 31 січня 2020 року затвердило межі та режими використання буферної зони об’єкту всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра».

28 липня Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО схвалив та підтвердив це рішення.