Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) – це комплекс обладнання та автоматичних пристроїв, які призначені для приєднання внутрішніх систем будівлі до теплової мережі. 

Чому варто встановити ІТП

ІТП має чимало переваг над центральним тепловим пунктом, який об’єднує одразу багато будинків. Одна з найсуттєвіших – це можливість регулювати споживання тепла. Обладнання дозволяє мешканцям визначати комфортну температуру в багатоповерхівці, які в умовах централізованого теплопостачання часто перегріті. 

На практиці це може означати економію енергії у 15-30%. Без встановлення ІПТ решта енергоефективних заходів, зокрема утеплення фасадів, не зменшує комунальні платежі, а лише призводить до підвищення температури в приміщеннях. У відносно теплу погоду квартири надто нагріваються, мешканці відкривають вікна – і спричиняють значні тепловтрати. 

При цьому витрати на ІТП будуть менші, ніж на утеплення всього будинку. За розрахунками USAID Проєкт енергетичної безпеки вартість встановлення обладнання для будинку на 150 квартир становить близько 600 тисяч гривень, тобто 4 тисячі на домогосподарство. Однак, завдяки значній економії, вкладені кошти окупаються вже за 2-3 роки.

ІПТ позитивно впливають і на систему загалом: зменшення втрат тепла при виробництві й транспортуванні завдяки заміні старих центральних теплових пунктів дозволяє підвищити ефективність комунальних підприємств та в перспективі утримувати тарифи від зростання. Крім того, загальна економія енергії зменшує залежність України від імпорту енергоресурсів.

Що сповільнює поширення технології

Сьогодні в Україні понад 80 тисяч багатоповерхових будинків під’єднані до централізованого опалення, однак лише незначна їх частка обладнана індивідуальними тепловими пунктами. До прикладу, у Києві у 2017 році таких було тільки 12%. 

У дослідженні експертів USAID Проєкт енергетичної безпеки виділяють кілька причин, що сповільнюють поширення ІТП в українських містах. Серед них – невизначеність законодавства щодо індивідуальних теплових пунктів та права власності на них, труднощі у затвердженні проєктної документації, пасивність мешканців будинків тощо.

Однією з основних перешкод залишається фінансування: обладнання ІТП зі встановленням коштує 400-700 тисяч гривень. Оплачувати проєкт можуть самі мешканці, однак разовий внесок у чотири тисячі доступний далеко не усім домогосподарствам. Тому ОСББ та ЖБК у більшості випадків залучають компенсації за державними програмами, наприклад «Теплі кредити», програмами Фонду енергоефективності або міськими програмами. Подібні діють у Києві, Рівному, Луцьку, Житомирі, Маріуполі та інших містах.

Фінансувати масове встановлення індивідуальних теплових пунктів можуть також теплокомуненерго, залучаючи власні кошти або кредити і гранти від міжнародних фінансових організацій. Однак для цього повинен існувати механізм відшкодування цих витрат. «Всі ТКЕ теоретично можуть фінансувати встановлення ІТП коштом інвестиційної складової тарифу або як запланований прибуток. Хоча регуляторних бар’єрів для включення інвестицій до тарифів відсутні, така практика не поширена через політичні рішення регуляторів», – зазначають у дослідженні.

Економія на реальних прикладах

Попри наявні бар’єри, кількість ІТП з часом зростає – за останні сім років у різних містах їх було встановлено близько шести тисяч. Зокрема, майже 700 пунктів було встановлено у рамках комплексних програм у Львові та Тернополі за сприяння ЄБРР. Понад 200 ІТП по всій Україні з’явилося завдяки програмі «Теплі кредити», і понад 300 у Києві – завдяки міській програмі.

В USAID Проєкт енергетичної безпеки детальніше розглянули кілька успішних прикладів, що фінансувалися як об’єднанням мешканців, так і комунальними підприємствами.

ОСББ «Злагода» у Харкові. Мешканці десятиповерхівки 1997 року встановили ІТП, скориставшись програмою «Теплі кредити» у 2015 році.

«Теплі кредити» – це державна програма, що діє з 2014 року і спрямована на підвищення енергоефективності помешкань українців. За нею можна отримати відшкодування певної частини кредиту на придбання енергоефективного обладнання, матеріалів, теплову модернізацію багатоквартирного будинку тощо.

Щоб встановити ІТП, в ОСББ «Злагода» попередньо провели консультації ініціативної групи, обрали варіант термомодернізації, провели розрахунки, обрали виконавця робіт і банк. Згодом рішення про роботи та отримання кредиту на них затвердили на загальних зборах мешканців будинку.

Наступні кроки включали виготовлення проєктної документації, підписання угод з виконавцем, з банком, і отримання фінансування. Первинним вкладом у проєкт став кредит на 231 тисячу гривень від «Укргазбанку» під 22% річних (до 1500 грн з кожної квартири). Після того, як ІПТ був встановлений, ОСББ вирішило питання про сервісне обслуговування пункту та надало документи для отримання компенсацій.

Проєкт отримав державну, обласну та міську компенсації, в результаті чого мешканці витратили на модернізацію тільки 46 тисяч гривень власних коштів, менш ніж 300 гривень з домогосподарства. За три місяці позика була погашена. А економія будинку лише за жовтень-листопад наступного опалювального сезону склала 51 тисячу гривень. 

ОСББ «Заболотного 59» в Одесі. Мешканці десятиповерхівки 2002 року реалізували комплексний проєкт за програмою «Енергодім» у 2021 році. Крім встановлення індивідуального теплового пункту, тут утеплили трубопроводи та встановили автоматичні балансувальні клапани у системі опалення.

«Енергодім» – це програма Фонду енергоефективності, затверджена 2019 року. За нею можна отримати відшкодування до 70% за роботи, матеріали та обладнання для зовнішнього оновлення дому і модернізації внутрішніх систем.

Після зборів співвласників, ОСББ «Заболотного 59» провели енергоаудит будинку та отримати гранд на нього у розмірі 70% вартості (8 750 гривень). Далі подали заявку на участь у програмі та розробили проєктно-кошторисну документацію (70% вартості теж покрив гранд). Після завершення робіт та верифікації, об’єднання мешканців отримало на покриття їхньої вартості ще 190 тисяч гривень.

За результатами проєкту, у березні-квітні 2021 року будинок отримав економію у 25 грн/кв м або 230 тисяч гривень загалом. Очікувана економія в опалювальний сезон – 684 тисячі гривень. При цьому модернізація одного цього будинку дозволить скоротити викиди СО2 на 57,91 тонн щороку. 

ЛМКП «Львівтеплоенерго». Комплексний проєкт модернізації інфраструктури теплопостачання у Львові реалізовується з 2013 року за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку, Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля, Clean Technology Fund та бюджету міста.

Загальна вартість проєкту – 40 мільйонів євро, понад 11 з яких виділені на встановлення 409 індивідуальних теплових пунктів у багатоквартирних будинках міста. Переваги від програми – зменшення витрат на опалення та підвищення комфорту в оселі – отримують близько 150 тисяч мешканців на рік. 

Алгоритм такий: спершу обираються локації та проводиться техніко-економічне обґрунтування для них. Рішення приймає Львівська міська рада та погоджують співвласники обраних багатоквартирних будинків. Далі комунальне підприємство підписує договору позики на тимчасове безоплатне користування спільно-сумісною власністю з ОСББ чи управителем будинку та готує іншу документацію. Техніка монтується, після чого вводить в експлуатацію.

При цьому комунальне підприємство теж отримує позитивний ефект. Завдяки реалізації проєкту «Львівтеплоенерго» економить 4 мільйони гривень на електроенергії, 194 мільйони гривень на споживанні газу та 1.5 мільйони на споживанні води щорічно.

Далі – більше?

Попри усі переваги, індивідуальні теплові пункти досі не набули масового поширення в Україні. Експерти USAID Проєкт енергетичної безпеки розробили низку рекомендацій, які могли б запустити цей процес.

По-перше, масштабне встановлення ІТП має стати простим. Для цього потрібні реалістичні моделі фінансування робіт та регулювання права власності на теплові пункти.

По-друге, важливо переконатися, що ІТП дозволяють споживачам заощаджувати та покращувати обслуговування. По-третє, варто спростити бюрократичні процедури та створити ринок для підтримки встановлення та обслуговування ІТП: відсутність кваліфікованої послуги частою стає причиною неефективної роботи індивідуальних теплових пунктів.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.