Триває створення Стратегії Києва 2035. Ще 12 червня 2019 року голова КМДА Віталій Кличко видав розпорядження № 1066 «Про утворення Керівного комітету з розробки Стратегії розвитку міста Києва до 2035 року і Плану заходів на 2021-2023 роки з її реалізації». Цю роботу координує Департамент економіки та інвестицій КМДА.

Починаючи з травня 2021 року, всі охочі мають можливість заповнити онлайн-форму, яка дозволяє подати свої ідеї щодо реалізації чотирьох стратегічних цілей, які пропонує адміністрація. Крім цього, у липні відбувся дводенний Public talk і 8 експертних груп, на яких обговорювалися пріоритети, цілі та завдання різних сфер життя міста. Вся інформація про це зібрана на спеціально створеному сайті kyiv-strategy2035.com.ua

2019 року Cedos провів аналіз як змісту, так і процедури створення попередньої Стратегії Києва 2025, яка є чинною сьогодні. Одним з наших ключових висновків була необхідність суттєво розширити можливості залучення жительок і жителів міста до розробки стратегії. Цього разу публічної комунікації стало більше, і це важливий крок вперед. Водночас, наявні можливості громадської участі не є достатніми і мають низку недоліків.

Залучення відбувається надто пізно

І форма збору ідей, і Public talk, і експертні групи проводяться вже після того, як були визначені стратегічні цілі. Це позбавляє жительок і жителів можливості вплинути на те, якими власне будуть цілі розвитку міста. Ми рекомендуємо починати громадське залучення від самого початку розробки стратегії: ще на етапі збору і систематизації проблем, включно з етапом визначення стратегічних цілей розвитку.

Можливості участі дуже обмежені

Форма збору ідей дозволяє тільки залишити свої пропозиції — без можливості обговорити їх чи подискутувати з іншими. Як Public talk, так і експертні групи відбувалися виключно в режимі перегляду онлайн-трансляції: можливості зареєструватися і долучитися до обговорення не було передбачено. Таким чином, жительки і жителі міста, активістські чи експертні середовища, які не були запрошені адміністрацією до виступів, мають лише одну можливість — подати свої ідеї через онлайн-форму. Такий формат дуже обмежує потенціал громадської участі.

По-перше, різні люди володіють різною кількістю знань, досвіду та експертизи, щоби мати можливість пропонувати ідеї або рішення для втілення стратегічних цілей. Розглянемо типове питання з онлайн-форми від КМДА, наприклад, як “‌‌«забезпечити ‌правопорядок ‌та‌ безпечне ‌існування‌ ‌мешканців‌». Багато наукових інститутів, дослідниць і дослідників по всьому світу працюють над збором, аналізом даних і пошуком рішень для проблеми безпеки. Це питання є комплексним і складним. Прості чи популярні відповіді на нього можуть базуватися на хибних припущеннях чи упередженнях. Втім, це не означає, що давати слово жителькам і жителям міста не потрібно взагалі. Ні, навпаки: питати громаду потрібно, однак питання можна задавати по-різному, щоби люди мали досвід і знання, на які вони можуть спертися, шукаючи відповіді. Наприклад, можна запитувати про те, у яких місцях ви відчуваєте себе безпечно, а де — ні. Інший варіант — спитати про те, з якими проблемами у сфері безпеки ви стикаєтеся. Проаналізувавши зібрані таким чином дані, можна виявити тенденції і вже на основі них шукати шляхи вирішення ідентифікованих проблем.

По-друге, під час прийняття рішень важливою є можливість не лише вносити пропозиції, але й обговорювати їх. Інтереси і пропозиції різних людей можуть суперечити одні одним. У такому великому і складному місті в умовах обмежених фінансових, часових і просторових ресурсів неможливо задовольнити всіх, втілити всі ідеї і врахувати всі побажання. Громадська участь потрібна не лише у форматі надання пропозицій, але й під час прийняття рішень про те, які з цих пропозицій будуть пріоритизовані і втілені в життя, а які — відкинуті чи відкладені на цьому історичному етапі.

Без широкого публічного діалогу різні соціальні групи не зможуть обговорити свої проблеми, потреби й інтереси, громада не матиме навіть шансу домовитися про пріоритети розвитку міста. Ми рекомендуємо створити можливості для того, щоби жительки і жителі міста могли вести широку дискусію про проблеми і бачення майбутнього, а не лише пропонувати ідеї чи слухати експертні обговорення, — саме на основі цієї дискусії можуть формуватися стратегічні цілі розвитку міста.

Можливості участі не інклюзивні

Подати ідеї через форму можна лише онлайн. Оскільки відкритої реєстрації ні на Public talk, ні на експертні групи не було, їх теж можна було переглянути лише онлайн. Це обмежує участь у розробці стратегії тих жительок і жителів міста, які не мають доступу до інтернету або не володіють достатнім рівнем навичок комп’ютерної грамотності.

Доступ до інтернету, а також вміння користуватися інтернет-сервісами частіше мають люди, які належать до привілейованих соціальних груп, що може створювати додаткові бар’єри для врахування потреб менш привілейованих, вразливих і маргіналізованих груп. Події у приміщеннях чи на свіжому повітрі можна проводити і з дотриманням карантинних обмежень. Інший варіант — створити можливості збору пропозицій поштою чи через спеціальні скриньки або стенди, розміщені у людних місцях різних районів міста. Ми рекомендуємо не обмежувати громадську участь виключно онлайн-інструментами, оскільки це ускладнює залучення окремих соціальних груп і може викривлювати отримані результати.

Залучення не є ефективним

Знайти інформацію про те, скільки людей скористалися онлайн-формою за весь час її роботи, у публічному доступі не вдалося (на початку червня повідомлялося про “більше сотні киян”). Однак, показники переглядів Public talk та експертних груп є низькими. Public talk, які відбулися 7 і 8 липня, переглянули 682 і 387 людей відповідно. Експертні групи мають від 85 до 235 переглядів (дані Ютубу станом на 3 серпня). Це небагато як для презентації і обговорення стратегічних напрямків розвитку міста з населенням понад 3 мільйони людей.

Проблема не в тому, що люди є недостатньо активними. У громадському бюджеті беруть участь значно більше людей. Інший приклад: після початку руйнування будівлі “Квіти України” 13 липня впродовж кількох годин на її захист зібралося кілька сотень, а потім і більше тисячі людей, навіть попри літній період, робочий день і відсутність попереднього інформування.

Проблема низької залученості може мати кілька причин. Перша з них — недостатнє інформування. Анонс Public talk 7 липня був розміщений на фейсбук-сторінці Департаменту економіки та інвестицій КМДА всього за два дні до проведення. Таке інформування є надто пізнім, оскільки багато потенційних учасників і учасниць події могли вже мати на той час інші плани, тим більше, зважаючи на робочий день. Можливості жителів і жительок міста присвятити свій час громадським активностям є значно більшими у вихідні дні. Вдалим кроком було використання реклами у фейсбуці для анонсування трансляції. Однак, важливим є також таргетоване поширення таких анонсів різним експертним і громадським середовищам, через локальні групи і активістські спільноти, адресне запрошення представниць і представників різних соціальних груп, що живуть у місті. Особлива увага має приділятися залученню досвіду тих груп, які зазвичай є виключеними, маргіналізованими чи недопредставленими у місті.

Другою можливою причиною низької залученості може бути обраний формат.

З одного боку, можливість лише спостерігати і слухати не є достатньою. У місті живе і працює багато експерток і експертів, активісток і активістів, громадських організацій і дослідницьких центрів, які могли б зробити важливий внесок в обговорення питань розвитку міста. Щоби це сталося, вони повинні мати можливість брати участь в обговоренні, а не лише спостерігати за ним через трансляцію на Ютубі. Наразі таких подій-обговорень із вільним доступом не було. Тим не менш, подібна практика вже застосовувалася у Києві раніше: під час розробки Концепції інтегрованого розвитку Подільського району, крім онлайн-форм і презентацій, відбулося три раунди громадських обговорень, взяти участь у яких могли всі охочі. Під час кожного раунду проходило по три заходи у трьох різних частинах району, в різний час і різні дні, щоби різним людям було простіше знайти зручну можливість долучитися. Перший раунд був присвячений збору проблем, другий — напрацюванню візій, третій — обговоренню запропонованих експертними командами рішень.

З іншого боку, теми для обговорень були надто широкими. Наприклад, 23 липня відбулася експертна група на тему «Житлово-комунальне господарство. Екополітика та охорона довкілля. Безпека та цивільний захист». Експертна група 15 липня обговорювала тему «Соціальна підтримка та допомога. Охорона здоров’я та здоровий спосіб життя. Освіта». Однак, 2 чи 3 години — це абсолютно недостатньо для того, щоби якісно обговорити пріоритети, цілі та завдання для такого широкого спектру питань. Можливо, обговорення є сенс фокусувати на вужчих питаннях. Можливо, для обговорення такого великого і важливого документу, як стратегія розвитку мільйонного міста, потрібно більше часу, ніж один чи навіть кілька місяців.

Залучення жительок і жителів важливо організовувати у такий спосіб, щоби люди могли і хотіли долучитися. Варто робити завчасне інформування і використовувати ті канали комунікації, якими користується цільова аудиторія, а не ті, які є зручними для органу влади. Варто виносити на обговорення ті питання, які мають сенс з огляду на практичний досвід життя людей, а не бюрократичні структури органів влади. Варто запрошувати різних людей, які репрезентують різні соціальні групи, а не лише тих, хто читає муніципальні медіа чи сторінки адміністрації у фейсбуці. Варто підбирати такі формати участі, які дають змогу якнайкраще реалізувати потребу людей бути почутими, а не потребу органу влади висловитися. Одностороннє інформування теж є важливою складовою відкритості, але воно не може бути єдиною формою і достатнім способом залучення, коли йдеться про визначення стратегічних пріоритетів розвитку міста на десятиліття. Ми рекомендуємо організовувати залучення різних груп жителів і жительок у багатьох різних формах, організованих у найбільш зручний для людей спосіб, щоби вони були завчасно поінформовані, мали можливість й інтерес долучатися, а також відчували, що їхня думка почута.

Запропонованих міською адміністрацією інструментів громадської участі у розробці Стратегії Києва 2035 недостатньо, а самі інструменти не є досконалими. Відсутність інших форм залучення жительок і жителів означатиме, що в процесі розробки стратегії не було забезпечено належних умов для врахування громадських інтересів, проблем і потреб різних соціальних груп, які живуть у місті.

Розроблена у такий спосіб стратегія знову буде стратегією міської адміністрації, а не стратегією громади міста.