Пандемія змінила поведінку автовласників у США. Міста бояться, що це зведе нанівець боротьбу з заторами

Фото: todd kent / Unsplash

До пандемії COVID-19 американські міста докладали чималих зусиль, щоб зменшити користування автомобілями. Та коронавірус вніс свої корективи й продовжує постійно змінювати міську мобільність. Про це йдеться у матеріалі Smart Cities Dive.

«Моя порада ньюйоркцям: не купуйте автомобіль. Автомобілі – це минуле», – заявив мер Нью-Йорка Білл де Блазіо у серпні 2020 року.

Того літа в Нью-Йорку зареєстрували на 18% більше автомобілів, ніж попереднього літа. А у травні 2021-го загалом у США кількість нових реєстрацій легкових автівок побила десятирічний рекорд.

Одночасно громадський транспорт Нью-Йорка під час пандемії COVID-19 опинився у кризі, щоденний пасажиропотік впав на 50%.

Згідно з аналізом McKinsey & Co, торік зниження ризику заразитися коронавірусом було головним фактором при виборі способу пересування. Аналітики зауважили, що ці міркування роблять привабливішими не лише приватні автівки, але й легкий персональний транспорт, велосипеди, а також пересування пішки.

Фото: Tim Hüfner / Unsplash

Активність пересування автомобілями, вимірювана у VMT (пройдених милях), зросла навесні 2021 року, попри те, що більшість офісів лишалися закритими. У березні цей показник збільшився на 20%, у порівнянні з попереднім роком. Загалом таку тенденцію спостерігали у 37 штатах.

Крім страху перед ковідом, сформувалася й інша тенденція – американські родини почали переїжджати до передмість і менш густонаселених пунктів. Це також посилило роль приватного автомобіля.

«Я особисто став їздити на автомобілі більше, ніж раніше, навіть при тому, що я працюю дистанційно. Зараз я їжджу в місто один чи два рази на тиждень, щоразу долаючи понад 70 кілометрів», – розповідає Мартін Моржинскі, який під час пандемії полишив Сан-Франциско.

Є ще фундаментальніші чинники – культура, яка десятиліттями плекала в американців уявлення про автомобіль як про базову цінність саму по собі. У США не лише високий рівень автомобілеволодіння, але й автомобілекористування – коли вже ти вклав гроші у дорогу річ, то намагаєшся користуватися нею якомога частіше.

Професор Рафаель Пріето Куріель з Університетського коледжу Лондона міркує про міську мобільність як про гру, де кожен гравець грає проти інших, намагаючись зробити свою поїздку якомога швидшою, дешевшою та комфортнішою. Однак егоїстична поведінка викликає парадокс: чим більше гравців обирають автомобіль, тим більшими стають затори й, відповідно, збільшується час у дорозі для кожного.

Фото: Gerrie van der Walt / Unsplash

Намагаючись протистояти автомобілекористуванню на тлі пандемії, в американських містах почали заохочувати інші види мобільності: робили вулиці пішохідними, облаштовувати тимчасові й постійні велодоріжки. Розвантаженню доріг сприяли карантинні обмеження та перехід на дистанційну роботу.

Однак зараз працівники починають потроху повертатися в офіси – й водночас ще не готові до тисняви у громадському транспорті. Наприклад, цього побоюються в Сіетлі – до пандемії міські автобуси були доволі заповненими, що в нинішній епідемічній ситуації робить їх менш привабливими.

На цьому тлі міста запроваджують заходи, щоб зменшити популярність автомобілів. Так, у Бостоні тисячі працівників роздадуть картки на 60 доларів для користування громадським транспортом і велопрокатом.

У Лас-Вегасі безкоштовно пропонуватимуть тижневі проїзні для нових працівників і тих, хто повертається на роботу після перерви. У Чикаго вдвічі зменшили тарифи на проїзд у літні місяці.

У Сан-Франциско скористалися карантином, щоб визначити найбільш затребувані маршрути серед працівників критичної індустрії, та посилили інфраструктуру на цих маршрутах.