На обмані та дезінформації бізнес у цивілізованих країнах не працює. Певною мірою це стосується й України. Порядні бізнес-партнери не стануть мати спільну справу з «бізнесменами», які свої неправомірні дії виправдовують, розповсюджуючи в соцмережах неправдиву інформацію, а вірніше — брехню. Співвласник будівлі «Квіти України» Олексій Пишний на камеру заявив, що я, автор будівлі «Квіти України», відмовився від виконання проекту реконструкції будівлі «Квіти України» за станом здоров’я. Заявляю: я не хворий. Брати участь у «реконструкції» будівлі «Квіти України» я не дав згоди з професійних причин. А саме: бізнес-програма реконструкції, яку озвучив власник будівлі, передбачає повну видозміну майже всієї наявної будівлі і зведення на її місці практично нового об’єкта, коли від авторської ідеї нічого не залишається.

Фото: zaborona.com

Архітектурна композиція «Квітів України» є завершеною, до якої без її спотворення неможливо нічого додати чи прибрати. Реконструкція, навіть у незначному обсязі, спотворить первинний цілісний архітектурний образ будівлі. Ця будівля потребувала не реконструкції, а капітального ремонту. Наразі необхідно терміново відтворити частину будівлі, що з таким поспіхом у варварський спосіб була зруйнована, а також відновити, як невіддільну складову архітектурного образу, емблему «Квіти України».

Пан Пишний говорить про архітектурний конкурс на проект реконструкції «Квітів України». Але конкурс у цьому випадку недоречний — це димова завіса для легалізації фактично нового будівництва під визначенням «реконструкція». У мене є інформація, що наразі над втіленням його бізнес-ідеї працює група заробітчан із дипломами архітектора та кваліфікаційними сертифікатами. Це Касьяненко і Єжов — онук відомого київського архітектора, шановного В.Єжова.

Суцільне лицемірство!

Наразі було б доцільно провести конкурс на ідею використання унікального планувально-просторового рішення будівлі, яка могла б надати їй нове життя з презентаційно-демонстраційною функцією: дім високої моди, галерея сучасного мистецтва, школа мистецтв тощо.

Хибна містобудівна політика Києва, коли бездумно шаленими темпами забудовуються вільні простори великомасштабними житловими комплексами, торговельно-розважальними, офісними спорудами, наслідком якої є неконтрольоване збільшення кількості населення міста, коли інженерна і транспортна інфраструктура міста не може зараз і не зможе в майбутньому забезпечити комфортне життя. Потенціал комунальних інфраструктур повністю використаний, а технічний ресурс виснажений. Київ безсистемно запаковується висотками там, де їх не мало б бути. До містобудівної ситуації в Києві підходить крилата фраза Івана Плюща — «впихують невпихуєме».

Київ сьогодні перетворився на будівельний полігон для збагачення одних за рахунок інших. І, як наслідок, Київ, місто-сад перетворюється на територію безсистемного урбаністичного хаосу та суцільних транспортних заторів. У місті відсутня гармонія, людський масштаб, безпека, комфорт, де домінують «бабло» та бажання наживи за рахунок зручностей і комфорту киян. Київ сьогодні — це Колос на глиняних ногах.

І щодо звинувачення у втягуванні мене, як автора будівлі «Квіти України» та моєї доньки в конфліктну ситуацію, яка спричинена у ситуації з «Квітами України» паном Пишним і Ко. Наша мрія: жити в правовій державі Україна, де панують порядок і порядність, де поважають власну історію й цінують культуру, де діють закони, а порушники несуть відповідальність. І ми перетворюємо нашу мрію в реальність. Жевріє надія, що не все ще втрачено в нашій країні, адже виростає таке небайдуже, з відчуттям справедливості молоде покоління, наше майбутнє, наші квіти України.