Сума накопичених на ринку газу боргів вже перевищила 120 мільярдів гривень. Вона складається з заборгованості різних компаній – теплокомуненерго, теплоелектроцентралей, облгазів та регіональних постачальників, а також нарахованих їм штрафів й пені.

Новий законопроєкт, схвалений у липні ВРУ, повинен врегулювати ситуацію та дати змогу підприємствам підготуватися до опалювального сезону. Однак чи пропонує він оптимальне рішення?

Звідки стільки боргів?

Ще у травні «Нафтогаз» заявляв про борги свої контрагентів у розмірі 95 мільярдів гривень. Понад половину з них – 55 мільярдів – заборгували теплокомуненерго та ТЕЦ за природний газ, використаний для виробництва тепла. Ці суми не виникли за один опалювальний сезон. Вони накопичувалися роками: з 2015 року заборгованість зросла більш ніж вдвічі.

Значною мірою проблема виникла та постійно поглиблювалася через те, що постачальники тепла не надають свої послуги за економічно необґрунтованими тарифами. «Комуналка» – чутлива та політизована тема в українському суспільстві, а тому тарифи на опалення та гарячу воду постійно прагнули утримати від зростання.

Як наслідок – підприємства отримували від споживачів фактично менше, ніж потрібно для закупівлі газу та роботи ТКЕ або ТЕЦ. За повідомленням, наприклад, «Вінницяміськтеплоенерго», ціна природного газу, що закладена у тарифах, була нижчою майже на 30%, ніж запропонована ціна НАК «Нафтогаз» для підприємства.

Чому проблема стала критичною саме зараз? По-перше, через масштаб заборгованості. 55 мільярдів гривень, які винні постачальники тепла, можна співставити з річним бюджетом Києва. Якщо ж говорити про 120 мільярдів боргів на газовому ринку загалом – це сума, співмірна з 10% бюджету України.

По-друге, до 20‌ ‌травня‌ ‌2021‌ ‌року‌ діяло Положення про покладання‌ ‌спеціальних‌ ‌обов’язків‌ ‌(ПСО)‌: «Нафтогаз» був зобов’язаний продавати природний газ підприємствам ‌теплової‌ ‌комунальної‌ ‌енергетики‌ за регульованими цінами. Тепер же ТКЕ мають знайти нового постачальника та укласти з ним договір. Однак зробити це підприємствам з мільярдними боргами вкрай складно, навіть з «Нафтогазом»: контракти часто передбачають передоплату або надання банківських гарантій. Величезні борги також блокують можливість залучення інвестицій та кредитних коштів для модернізації.

«Робота усіх підприємств ТКЕ фактично заблокована численними судовими спорами за позовами газопостачальників зі стягнення заборгованості, додаткових інфляційних нарахувань, штрафів, пені та річних процентів, арештів рахунків підприємств, – зазначив Сергій Дунайло, віцепрезидент Міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплопостачання «Укртеплокомуненерго». –  Відміна ж ПСО і перехід підприємств до роботи в ринку газу в умовах колосальних боргів призведе до колапсу в галузі вже в найближчі місяці та зриву опалювального сезону». 

Не лише за постачання тепла

Решта заборгованості контрагентів «Нафтогазу» розподілена так: близько 11,5 мільярдів гривень винні ТЕЦ за газ, витрачений на виробництво електроенергії; 23,6 мільярда – регіональні газопостачальні компанії та близько трьох мільярдів – промислові споживачі. До загальної заборгованості на ринку природного газу належать також борги облгазів перед Оператором газотранспортної системи (ГТС) України, які сягають 10 мільярдів гривень. 

Борги “газовиків” мають два основних джерела. Перше – низькі норми споживання газу. Для споживачів, які не мають лічильника, платіжка за газ розраховується за затвердженими нормами на людину в місяць. До 2014 року ця норма становила 9,8 кубів, але потім її зменшили втричі. У наступні роки цей показник коригували кілька разів, але він загалом залишався меншим, ніж реальні обсяги споживання. Зокрема, за дослідженням ПАТ «Київоблгаз», різниця склала 25%.

Ще одне джерело боргів пов’язане з температурними коефіцієнтами. Об’єм газу змінюється залежно від температури: в спеку він розширюється, а у холодних умовах стискається. Облік газу, який отримують оператори газорозподільних мереж, автоматично перераховується до стандартних умов. А ось лічильники споживачів можуть не мати автоматичної температурної компенсації та фіксувати різний об’єм залежно від сезону – і тому виникає невідповідність. 

Облгази намагалися закрити її коштом споживачів, включивши температурні коефіцієнти в їх рахунки на власний розсуд, однак отримали заборону від НКРЕКП.

«На відміну від тепловиків, облгази і газзбути створили цей хаос власноруч, – вважає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі ОПОРА. – Облгази порушували законодавство і нараховували більший обсяг споживання газу населенню, коли множили обсяг по лічильнику на «температурний» коефіцієнт з 2015 року, та отримували від Нафтогазу у свої газові мережі ці завищені обсяги газу. Газзбути ці завищені обсяги «розносили» по особових рахунках споживачів газу, але з 2015 до жовтня 2018 не виставляли їх споживачам в платіжках, а формували борги споживачам. Тепер облгази/газзбути хочуть, щоб ці незаконно нараховані обсяги оплатили із держбюджету всі платники податку».

Для кожного підприємства можуть бути й інші причини появи заборгованостей. Наприклад, несплачені споживачами рахунки за комунальні послуги. На кінець січня 2021 року українці заборгували 34,4 мільярда гривень за постачання та розподіл природного газу, а також  26,6 мільярда за постачання теплової енергії та гарячої води. Серед причин можуть бути також неефективні управлінські рішення самих підприємств або свідомі затримки оплати за придбаний газ.

Рішення вже є?

Над пошуком вирішення цієї проблеми працювали кілька років, однак саме із закінченням дії Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу (ПСО)  для теплопостачальників питання стало нагальним. Обговорювалося кілька варіантів: списання боргів, їх реструктуризація або компенсація з державного бюджету.

14 липня Верховна Рада схвалила законопроєкт №3508-д «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Він пропонує:

• перенести розрахункову дату врегулювання заборгованості з 1 липня 2016 року на 1 червня 2021 року;
• дозволити підприємствам реструктуризувати борг за розподіл та транспортування газу з наступним списанням нарахованої пені;
• верифікувати та врегулювати коштом держбюджету заборгованість з різниці в тарифах на теплоенергію, опалення, постачання гарячої води тощо, що утворилась до або після 1 січня 2016 року;
• зупинити провадження та заходи з примусового стягнення заборгованості, зокрема за договорами з «Нафтогазом» та операторами газорозподільчих мереж.

Законопроєкт фактично передбачає кілька механізмів врегулювання проблеми. Перший – реструктуризація боргу: виплати розтягуються на тривалий період без нарахування штрафів. На практиці підприємства повинні будуть заробити кошти на його погашення, заклавши ці витрати у тариф. 

Другий – компенсація з державного бюджету. Логіку такого підходу пояснювала, зокрема, Олена Осмоловська, колишня директорка із зв’язків з держорганами «Нафтогазу»: «Чому з’явилися борги на ринку газу? Або НКРЕКП не встановила тариф, або уряд некоректно ухвалив постанову, або закон не виконується. Ці питання – до державного регулювання, а заплатити мають «Нафтогаз», «Укртрансгаз» чи «Оператор ГТС України». Третій механізм, передбачений законопроєктом, – списання штрафів та пені за умови сплати тіла боргу.

Поки не відомо, яка частина багатомільярдних боргів буде реструктуризована, а яка погашена з держбюджету – кошти повинні передбачити окремим законопроєктом. 

Водночас, Громадянська мережа ОПОРА наголошує на необхідності аудиту заборгованостей. «Природа наявних боргів за спожитий природний газ та електричну енергію досить різна. Тому, перш ніж здійснювати компенсацію чи реструктуризацію будь-якої заборгованості, необхідно провести її аудит. Натомість законопроєкт не передбачає здійснення такого аудиту, а, навпаки, левову частку «штучно створених» боргів, пропонує компенсувати за рахунок платників податків приватним компаніям, а низку проблем залишає у підвішеному стані», – йдеться у заяві.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.