Українці ставлять на електрокари газові системи. Чому вони це роблять?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: uamotors.com.ua

В Україні власники електромобілів встановлюють газові балони, повідомляє UBR.ua.

Найбільшою популярністю встановлення газової системи користується у власників недорогих електрокарів, таких як Nissan Leaf і Renault Zoe, зазначає технічний директор мережі автогазових СТО «Профігаз» Євген Устименко.

За його словами, це роблять не щоб перелаштувати електромобіль на пересування на пропан-бутані, а щоб вирішити проблему невеликого запасу ходу.

«В такому випадку газова система – це не автомобільне газобалонне обладнання, а грубка та підключений до неї газовий балон. За рахунок автономної грубки можна не витрачати енергію акумулятора на обігрів салону і таким чином збільшити запас ходу», – пояснює Устименко.

Встановлення такої газової пічки коштує 8-15 тисяч гривень. Якщо власник електромобіля має на меті знизити витрати електрики, то, за словами Устименка, така грубка може окупитися, якщо електромобіль працює «в режимі таксі».

Загалом у липні українці купили понад три тисячі легкових машин, в які потім була вмонтована система газобалонного обладнання, згідно з даними МВС, повідомляє AUTO.RIA.com. Переважно ГБС встановлюють на Daewoo Lanos Sens (на понад 2,2 тисячі автівок цієї моделі). Далі з великим відривом ідуть Skoda Octavia, Chevrolet Aveo та ВАЗ 2109/99.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.