Українці ставлять на електрокари газові системи. Чому вони це роблять?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23482 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: uamotors.com.ua

В Україні власники електромобілів встановлюють газові балони, повідомляє UBR.ua.

Найбільшою популярністю встановлення газової системи користується у власників недорогих електрокарів, таких як Nissan Leaf і Renault Zoe, зазначає технічний директор мережі автогазових СТО «Профігаз» Євген Устименко.

За його словами, це роблять не щоб перелаштувати електромобіль на пересування на пропан-бутані, а щоб вирішити проблему невеликого запасу ходу.

«В такому випадку газова система – це не автомобільне газобалонне обладнання, а грубка та підключений до неї газовий балон. За рахунок автономної грубки можна не витрачати енергію акумулятора на обігрів салону і таким чином збільшити запас ходу», – пояснює Устименко.

Встановлення такої газової пічки коштує 8-15 тисяч гривень. Якщо власник електромобіля має на меті знизити витрати електрики, то, за словами Устименка, така грубка може окупитися, якщо електромобіль працює «в режимі таксі».

Загалом у липні українці купили понад три тисячі легкових машин, в які потім була вмонтована система газобалонного обладнання, згідно з даними МВС, повідомляє AUTO.RIA.com. Переважно ГБС встановлюють на Daewoo Lanos Sens (на понад 2,2 тисячі автівок цієї моделі). Далі з великим відривом ідуть Skoda Octavia, Chevrolet Aveo та ВАЗ 2109/99.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.