Славутич будувався як місто для працівників Чорнобильської атомної електростанції, яких евакуювали з Прип’яті. Після того, як ЧАЕС припинила виробляти електроенергію місто перебуває у пошуку нових шляхів розвитку. 

Сьогодні тут  активно розвиваються креативні індустрії. У 2020 році місто виграло статус Малої культурної столиці України. Його мета — стати центром бізнесу, освіти, науки, культури і туризму. «Хмарочос» розповідає, які кроки буде реалізовано в цьому напрямку і чому Славутич підходить для проведення різноманітних заходів. 

Людиноцентричне місто 

Славутич — не лише наймолодше місто в Україні, а й, можливо, єдине – побудоване серед лісу. Місто-супутник для працівників атомної електростанції почали зводити наприкінці 1986 року, а вже у 1988 році працівники АЕС змогли заїхати у нові квартири. Це стало можливим завдяки співпраці восьми колишніх радянських республік, кожна з яких відповідала за зведення району, названого на честь своїх міст: Таллінн, Рига, Вільнюс, Ленінград, Москва, Тбілісі, Баку, Єреван, Київ. Над проєктом Славутича працював головний архітектор міста Федір Боровик, а також Володимир Петров, Левон Хачатрян, Леонід Вавакін, Зане Калінка, Март Порт.

Планування міста зосереджено на людині. Тут немає притаманного для радянського планування широкого центрального проспекту. Замість нього – 14 житлових кварталів. Потрапити з одного в інший можна пішки або на велосипеді. Через невеликі відстані  у місті відсутній громадський транспорт.

Славутич був задуманий, перш за все, для пішоходів та велосипедистів. Всі тротуари тут об’єднані велодоріжками, які складають єдиний міський веломаршрут.

«Коли ми говоримо про людиноцентричність, маємо на увазі психологічний та фізичний комфорт для людини. Це, в першу чергу, про інклюзивність та безбар’єрність. Це речі, які лежать на поверхні, але все ще є актуальними. Людиноцентричність –  це і про місце, яке працює настільки вдало, що тут не виникає якогось дискомфорту. У Славутичі відчувається, що це людиноцентричне місто. Воно звідусіль оточене природою, тут дуже приємний масштаб», – коментує архітекторка Катерина Лопатюк, учасниця команди організаторів SESAM 2021 Poliklinika.

В оточенні природи

На відміну від урбанізованих планових міст 1970-х, в тому числі й Прип’яті, у Славутичі знайшла свій відбиток утопічна ідея Ебенізера Говарда – місто-сад. Тут вдалося зберегти сосновий ліс, а житлові комплекси інтегровані у ландшафт і потопають в зелені. Це зроблено для створення максимально комфортних та здорових умов життя, особливо після найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття — аварії на Чорнобильській АЕС.

«Славутич — це екологічне та людиноцентричне місто. Весь простір спланований, щоб людина насолоджувалася і відпочивала», — говорить Арина Старовойтова, керівниця Агентства регіонального розвитку Славутицької міськради.

Будинок в Таллінському кварталі

«Найбільш яскраво виділилися житлові комплекси країн Балтії, – за допомогою спеціальних методів тут вдалося зберегти максимальну кількість вікових сосен», — підкреслює Євгенія Губкіна.

Також в місті є Стежка здоров’я, де мешканці можуть бігати і займатися різними видами спорту – тут встановлені тренажери для різних груп м’язів.

«Мені здається, що покликання архітектури — дати людині якомога більше комфорту. Сам міський простір може сприяти заспокоєнню та медитації. І поєднання лісу та рекреаційних зон, як це реалізовано у Славутичі – найкращий тому приклад», — каже Аріна Старовойтова.

Безбар’єрний простір

У 2020 році Славутич приєднався до Меморандуму про розвиток безбар’єрної архітектури в Україні за ініціативою Першої леді України Олени Зеленської. Для реалізації цього Меморандуму муніципалітет ухвалив програму «Славутич — безбар’єрне місто» на 2021-2024 роки.

Документ передбачає облаштування пандусів, заміну світлофорів на світлодіодні зі звуковим сигналом, заміну освітлення у дитячих садочках, влаштування ліфтів для людей з інвалідністю, створення інтерактивної мапи інклюзивності, розробку маршрутизації та встановлення спеціальних покажчиків для людей з вадами зору тощо. На реалізацію програми планують витратити близько 26 мільйонів гривень.

«Наша мета — зробити Славутич повністю безбар’єрним. Реалізувати цей план буде доволі нескладно, адже Славутич є компактним. Ми знаємо всі маршрути, знаємо основних стейкхолдерів і можемо зробити потрібні математичні розрахунки. Однак це стосується лише фізичної безбар’єрності, а є ще соціальна, освітня, цифрова. Досягти її значно складніше, але це те, до чого потрібно прагнути», — розповідає головний архітектор Славутича Дмитро Баглаєв.

Крім того, у місті стартує проєкт модернізації веломережі. Сьогодні у Славутичі є 12,5 км велодоріжок, однак вони збудовані понад 30 років тому і зроблені за вимогами того часу.

«Велодоріжки розділені бордюрами вони не замкнені між собою. У складі цієї програми безбар’єрності ми зробимо цю веломережу замкненою і повністю зручною. Модернізувати веломережу ми плануємо за два роки», — пояснює головний архітектор. 

Місто для подій

Цього року європейські архітектори-урбаністи EASA обрали Славутич для проведення семінару SESAM 2021 Poliklinika. Понад 100 студентів архітектурних напрямків та молодих спеціалістів з усієї Європи завітали до Славутича, щоб  обговорити теми охорони здоров’я та її стосунку до архітектури на фізичному, методологічному та метафоричному рівнях.

Фото з семінару SESAM 2021 Poliklinika

«Усі воркшопи нашого семінару покликані дати відповідь на запитання, чи лікує архітектура. Архітектура впливає на людей, а люди своєю чергою впливають на архітектуру. Однак уявлення про те, що приходить архітектор і вирішує всі проблеми уже в минулому. Це була помилкова концепція. Однак простір у Славутичі унікальний. Він дуже приємний і насичений цікавими архітектурними деталями”, – пояснює Герман Мітіш, голова громадської організації «EASA Україна»

Воркшопи відбуваються у приміщенні колишньої поліклініки у Славутичі. Тематика заходів варіюється від дизайну та будівництва павільйонів до теоретичного дослідження та концептуального мистецтва.

«Славутич — ідеальне місто для подієвого туризму, адже тут все знаходиться в пішій доступності. Крім того, у нас є вся необхідна інфраструктура, адже за задумом архітекторів, у Славутичі мали мешкати 70 тисяч осіб (зараз у місті живе 25 тисяч мешканців)», — підкреслює Аріна Старовойтова.

Для гостей Славутича працює готель «Славутич» на 44 номери. Він розташований у парковій зоні, в центральній частині міста. Також у місті є три хостели, де можна зупинитися. Один з них – «МарСо»  відкрився у 2021 році.

Крім SESAM Poliklinika, у 2021 році у Славутичі відбудеться ще три великі події та декілька подій меншого масштабу. Зокрема, концерти класичної, джазової та органної музики, тематичні виставки художників, екскурсії містом та до Чорнобильської АЕС, різноманітні квести, модні покази та перфоманси.

«У місті є все для туристів, які приїжджають на Чорнобильську АЕС. Тут є де зупинитися для проживання та обіду. Електропоїздом, який зазвичай використовують працівники ЧАЕС, можна поїхати на екскурсію до Чорнобильської Зони Відчуження просто зі Славутича», — пояснює Аріна Старовойтова.

Деякі події,  які об’єднують креативний, інтелектуальний, творчий потенціал міста, відбудуться вже не вперше. Серед них:

• OPEN FORMAT ART RESIDENCE (серпень-вересень)

Арт-резиденція семантичного сюрреалізму для митців, проходитиме в open format в три етапи та складатиметься з серії виставок семантичного сюрреалізму, трьох окремих підпроєктів та науково-практичної конференції. Готуються події: «Тривимірне мистецтво у VR», проєкт «Фото-Графіка» та «Медіа Арт».

• ЗОЛОТА ОСІНЬ СЛАВУТИЧА (з 24 по 27 вересня)

Фестиваль для майбутніх медійників. Найвідоміший, найулюбленіший міжнародний молодіжний фестиваль демократії, телебачення, преси та творчості для майбутніх медійників. Фестиваль буде проводитись вже 28 раз.

• GOLDenFEST (з 16 по 18 жовтня)

Щорічний культурно-мистецький захід для людей «золотого віку». В програмі — дискусійні зустрічі у форматі «живої» бібліотеки «Вік щастя», майстер-класи з живопису, йоги, кулінарії, вечірки та кіноперегляди, спортивні змагання та конкурси виконавської майстерності зі співу, танцю, живопису та інших мистецтв.

Цього року вони відбуваються в рамках проєкту Мала культурна столиця України. Бюджет цього проєкту — більше 14 мільйонів гривень, з яких третину має покриває місто, а решту — Український культурний фонд.

Кластер для бізнесу

З моменту заснування більшість жителів Славутича працювали на Чорнобильській атомній електростанції. Це давало змогу забезпечувати місту високий рівень життя.. 

Але у 2000 році ЧАЕС перестала виробляти електроенергію і кілька тисяч людей втратили роботу. Дехто виїхав зі Славутича, інші влаштувалися на нові підприємства — швейне виробництво, виробництво медичного інструментарію, канцтоварів, електричного та електронного устаткування тощо. 

Однак місто продовжує і далі шукати свій шлях, тому у травні 2021 року було прийнято новий стратегічний план розвитку. Згідно з цим документом, передбачається підвищення конкурентоспроможності економіки.

У квітні 2021 року у Славутичі запрацював перший в Україні муніципальний бізнес-парк загальною площею 1500 м² для стартапів і невеликих підприємств. Він відкрився в рамках Програми посилення конкурентоспроможності малого і середнього підприємництва за підтримки Європейського Союзу.

Бізнес-парк «Славутич» знаходиться у реконструйованій частині виробничої будівлі і пропонує оренду за 3,77 гривні за м². Він оснащений усіма інженерними системами (електропостачання, водопостачання та водовідведення, централізованого опалення тощо) та поєднує FAB Lab, Центр менеджменту, коворкінг. 

Сьогодні у бізнес-парку «Славутич» чотири орендарі. Всього ж він розрахований на 10 орендарів.

Місто майбутнього

Цього року Славутич відсвяткував лише 34-у річницю від заснування. Місто відкрите до нового і ставить перед собою амбітні цілі сприяти перезавантаженню України у культурному та креативному сенсі.

У 2021 році Славутич планує використати на повну потенціал міста та можливості. Тут очікують щонайменше 3 000 гостей на кожну подію, що розкриє українцям туристичний потенціал Славутича. Крім того, ці заходи сприятимуть розвитку МСБ та додатковому отриманню доходів креативними бізнесами від участі в реалізації проєктів та зустрічі гостей.

«Ми прагнемо відкрити великі можливості маленького міста країні й світу», — підкреслює мер міста Славутич Юрій Фомічев.