Бакалаврську програму «Інженерія відновлюваної енергетики» започаткували у 2020 році в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу за підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ). Того року навчання розпочало шестеро студентів. 21 вересня 2021 року відбулась урочиста посвята в студенти другої когорти першокурсників. Цьогоріч їх удвічі більше – 13.

Програма готує універсальних спеціалістів з відновлювальної енергетики, які і з перших днів навчання випробовують отримані знання на практиці. Обладнані новими приладами сучасні аудиторії, адаптована до викликів сьогодення навчальна програма, передові викладачі та тісний контакт із закордонними колегами створюють для цього всі можливості.

Як з’явилася бакалаврська програма

У 2017 році на кафедрі енергетичного менеджменту та технічної діагностики ІФНТУНГ створили магістерську програму з відновлювальної енергетики. На базі навчального закладу запрацювало наукове містечко «Нова енергія», де всі охочі можуть дізнатися про роль енергії та енергоресурсів у житті людини.

«У науковому містечку відбувається досить інтенсивне спілкування зі школярами, інтерактивне навчання та експерименти – прикладне використання отриманих знань – те, що цікавить молодь. В якийсь момент постало питання, як підтримати інтерес у випускників шкіл. До вступу на магістерську програму чекати довго. До того ж сьогодні багато студентів обмежуються дипломом бакалавра. Так ми відчули  гостру необхідність створити власну бакалаврську програму», – розповідає Максим Карпаш, проректор із науково-педагогічної роботи ІФНТУНГ.

На той момент кафедра енергетичного менеджменту та технічної діагностики вже була задіяна у багатьої проєктах із відновлювальної енергетики і тісно співпрацювала з партнерами в Україні та за кордоном. Фахівці відчували запит українського ринку  на добре підготовлених спеціалістів і вирішили заповнити цю прогалину.

Гарантом бакалаврської програми, тобто відповідальним за структуру та цілісність програми, а також – комунікацію зі студентами і партнерами, став доктор технічних наук,професор Максим Карпаш. Саме він ставініціатором на здобуття програмою підтримки  від USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ).

«Коли ми оголошували програму, то мали лише концепцію, трохи обладнання та програмного забезпечення. Але завдяки підтримці USAID ПЕБ нам вдалося докупити те, чого університетський бюджет просто не міг собі дозволити. Зрештою, сьогодні ми чи не єдині в Україні навчаємо на професійному обладнанні світового рівня», – пояснює проректор.

Як відбувається навчання

Створюючи програму, ініціатори орієнтувалися на кращі приклади, зокрема Католицького університету м. Льовен (Бельгія), ряду американських, австралійських, німецьких програм, які адаптували до українських умов. Партнерами стали також Асоціація сонячної енергетики в Німеччині, Краківська гірнича металургійна академія, Краківський університет науки і технології, Кошицький технічний університет у Словаччині, університет Мішкольца в Угорщині. Важливим було залучення до співпраці стейкхолдерів та органів місцевого самоврядування. Університет співпрацює з лідерами у сфері енергоефективності в Україні, зокрема містом Долина в Івано-Франківській області.

Лекційний матеріал становить всього 40% навчального процесу. Решта 60% припадає на практичні, лабораторні, виїзні роботи, що надзвичайно важливо для майбутніх інженерів. З перших днів навчання студентам показують зв’язок теоретичного матеріалу з  технологіями відновлювальної енергетики та дають можливість одразу ж перевірити теорію на практиці у сучасних лабораторіях, обладнаних коштом USAID через Проєкт енергетичної безпеки.

Завдяки підтримці ПЕБ в аудиторіях кафедри є доступ до зменшених моделей сонячних батарей, вітрових установок, теплових насосів, водневих генераторів тощо. Все обладнання виготовлене в ЄС та США і є унікальним для українського ВНЗ. За словами викладачів, можливість продемонструвати і випробувати суттєво змінює якість сприйняття матеріалу.

«Наші колеги з провідного технологічного університету в Льовені вважають, що інженер повинен бути здатним робити все, що вміє звичайний робітник. Проте в Україні зазвичай із цим великі проблеми. Через брак матеріальної бази випускники ВНЗ мають слабку практичну підготовку. Саме тому ми заклали практику в основу нашої програми», – пояснює Андрій Яворський, доцент кафедри енергетичного менеджменту та технічної діагностики.

Стандартну бакалаврську програму ми підкоригували відповідно до вимог технічного університету. До прикладу, філософію замінили екологічною етикою, а фізкультуру виключили як предмет загальноосвітньої школи. Години, що звільнилися, заповнили профільними предметами та англійською за професійним спрямуванням. Не забули і про «м’які навички» (soft skills). Велику увагу приділяють взаємодії з громадськістю,комунікації з людьми, оцінці впливу на довкілля тощо.

Викладачі також всіляко підтримують участь студентів у різних громадських програмах, студентських конференціях та профільних ініціативах. Так, вступниця 2020 року Юлія Григораш уже на першому курсі брала участь у програмі від проєкту Дівчата STEM «Rising stars in energy», де представила власний проєкт мотивації дівчат шкільного віку обирати  STEM  спеціальності та енергетику своїм майбутнім фахом.

Керівник USAID Проєкту енергетичної безпеки Дін Вайт розповідає, що понад рік тому Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) вирішило підтримати програму «Інженерія відновлюваної енергетики» з кількох причини: допомогти задовольнити попит енергетичного сектору на кваліфікованих спеціалістів, та заповнити прогалини між освітніми можливостями українських університетів та попитом стрімко зростаючого сектору відновлюваної енергетики на фахівців з практичними знаннями та навичками.

На думку пана Вайта, добре обладнані за підтримки USAID сучасні лабораторії та запрошені кваліфіковані викладачі мають забезпечити студентам здобуття кваліфікацій, необхідних сектору відновлюваної енергетики. «Я впевнений, що по закінченні цієї програми ви вийдете на ринок праці з пакетом конкурентних переваг: це будуть і високий бал диплому та практичні навички, набуті в професійно обладнаних лабораторіях, і переконлива історія ваших стажувань та практик у найкращих українських енергетичних компаніях, і репутація університету, а також репутація освітньої програми з інженерії відновлюваної енергетики, що імплементується USAID через Проєкт енергетичної безпеки», – зазначив керівник ПЕБ.

Виклики

Освітня програма «Інженерія відновлюваної енергетики» базується на спеціальності 152 –  «метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка», бо в чинному переліку спеціальностей немає власне енергетики (лише нафтогазова або атомна енергетика, електрика). Про відновлювальну енергетику взагалі не йдеться. Тому автори обрали найближчу до їхнього профілю спеціальність.

«Ми би хотіли, щоб наші студенти і студентки не лише працювали в найкращих компаніях, але й самі започатковували свої справи. Для цього в нас є суміжний проєкт із креативного підприємнитцва. Цього року там читатиме лекції наш партнер з університету Ковентрі з Великобританії. Я особисто мотивую студентів ставити такі питання, як-от енергоефективність в сфері IT. Споживання енергії там зростає, варто починати думати, як зробити цю діяльність енергоефективною», – підсумовує Максим Карпаш.

«Ми обрали цю спеціальність, бо багато говоримо про вимірювання, про фізичні основи енергетичних процесів. Звісно, доводиться, з одного боку, трохи підлаштовуватися під освітній стандарт, а з іншого боку,  намагатися навчити всього необхідного згідно з вимогами індустрії. Але це справа часу», – пояснює гарант програми Максим Карпаш.

І це навіть дає свої плюси. Через те, що програма дає знання на стику спеціальностей, у майбутніх випускників є великий вибір для працевлаштування. Зокрема, це можливість працювати в метрології, в службі контрольно-вимірювальних приладів, а також в компаніях, що постачають обладнання для відновлювальної енергетики чи займаються його монтажем або експлуатацією. Така різнобічна освіта цілком відповідає вимогам сьогодення.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.