«Не хочу на Марс»: які гасла лунали на Кліматичному марші в Києві? (фото)

Учасники Кліматичного маршу вимагали збільшити фінансування на адаптацію до зміни клімату та скорочення викидів.

Дата публікації: 27.9.2021 Розділ: Топ-новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 251 днів. За цей час ми опублікували 25978 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: ГО Екодія

У неділю, 26 вересня, в Києві відбувся Кліматичний марш, в якому взяли участь кількасот людей.

Фото: ГО Екодія

До акції, яку організувала ГО «Екодія», долучилися понад 30 громадських організацій та більше ніж десять міст України: Харків, Львів, Дніпро, Миколаїв, Ужгород, Слов’янськ тощо.

Фото: Зелена академія

Хода почалася на Михайлівській площі, продовжилась Майданом Незалежності, Європейською площею, а завершилася біля Верховної Ради.

Фото: Зелена академія

Фото: Зелена академія

Вимагали також відмовитися від вугілля та виділити кошти на трансформацію шахтарських регіонів.

Фото: Зелена академія

Учасники вимагали закласти щонайменше 40 млрд гривень щороку на підвищення енергоефективності будівель, також на розвиток системи державного моніторингу якості повітря.

Фото: Зелена академія

Організатори маршу передали представникам Міністерства довкілля та народним депутатам перелік секторів, в яких саме варто скорочувати викиди парникових газів.

Фото: Зелена академія

Серед плакатів, які принесли учасники можна було побачити заклики відмовитися від нафти та газу й використовувати альтернативні джерела енергії, заклики відмовлятися від тваринництва та переходити на веганство, а також лозунги, які звертали увагу на вразливість бідніших людей до змін клімату та неоліберальний економічний підхід як причину екологічної кризи.