Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: facebook.com/deutschebotschaftkiew/

30 вересня на київському Подолі встановлять перший з 80 «каменів спотикання» – символічних кубів, вмонтованих у бруківку, на яких написано ім’я та роки життя людини, знищеної нацистами під час Другої світової.

Камені спотикання, бо Stolpersteinе, — це проєкт, ініційований у 1996 році німецьким митцем Гюнтером Демнігом. Куби з латунним покриттям, присвячені тій чи іншій жертві Голокосту, встановлюють у тих місцях, де людина востаннє жила або працювала. За цей час у країнах Європи встановили понад 50 тисяч штольперштайнів. Також камені спотикання є в Буенос-Айресі. Такі камені є й в Україні – Рівному й Переяславі.

У Києві до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру планують встановити 80 каменів. Перші з них мають з’явитися на вулицях з 30 вересня по 8 жовтня цього року.

Так, 30 вересня на вулиці Фролівській, 3 встановлять штольперштайн на честь Людмили Ткач, яка пережила Бабин Яр у віці п’яти років. Вона з матір’ю стрибнули в яр, не чекаючи початку розстрілів, завдяки чому вижили. У той же день на Контрактовій площі відкриють виставку про проєкт.

Інформацію про київські камені спотикання з біографіями людей, яких вшановуватимуть, збирають на сайті kyivstones.org. Там само міститься розділ з мапою каменів.

Більшість штольперштайнів вшановують євреїв. Є також камені на пам’ять про знищених синті та ромів, гомосексуалів, лівих тощо. Серед обраних до вшанування в Києві постатей є й представник мельниківського крила Організації українських націоналістів Володимир Багазій. Він очолював міську управу під час нацистської окупації — фактично був мером Києва. В історичних джерелах є свідчення того, що Багазій був колаборантом.

Звернення Багазія до киян у газеті «Українське слово», 2 листопада 1941 року. Скриншот з книги Івана Салія «Обличчя столиці в долях її керівників»

Проєкт «Один камінь, одне життя — 80 каменів спотикання для Києва» ініціювало Посольство Німеччини в Києві, а реалізував — Ukrainian Center for Holocaust Studies за підтримки Goethe-Institut в Україні та КМДА.

Дивіться фото: В Амстердамі відкрили Меморіал зі 102 тисяч цеглин з іменами жертв Голокосту

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button