Дослідники з Університету Шевченка є співавторами Нобелівського лауреата з хімії
Шостого жовтня Нобелівський комітет оголосив лауреатів цьогорічної премії з хімії.
Шостого жовтня Нобелівський комітет оголосив лауреатів цьогорічної премії з хімії.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 296 днів. За цей час ми опублікували 26302 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Шостого жовтня Нобелівський комітет оголосив лауреатів цьогорічної премії з хімії. Ними стали німецький хімік Беньямін Ліст і британсько-американський вчений Девід Макміллан, які розробили «асиметричний органокаталіз» — новий метод конструювання молекул. Це відкриття зробило фармацевтику екологічнішою.
Київський університет Шевченка повідомляє, що співавторами Беньяміна Ліста є дослідники хімічного факультету КНУ — Олександр Григоренко, Ігор Комаров та Андрій Тимцунік. Вони — «перші та на разі єдині в Україні співавтори Нобелівського лауреата з хімії».
Їхньою спільною роботою була ця публікація: List, B., Čoric̈, I., Grygorenko, O. O., Kaib, P. S. J., Komarov, I., Lee, A., . . . Van Gemmeren, M. (2014). The catalytic asymmetric α-benzylation of aldehydes. Angewandte Chemie — International Edition, 53(1), 282-285.
Як пояснює Українська правда, до XXI століття хіміки вважали, що у світі існує лише два типи каталізаторів: метали та ферменти. У 2000 році Ліст і Макміллан незалежно один від одного розробили третій тип каталізу, який базується на малих органічних молекулах.
«Ця концепція каталізу настільки ж проста, як і геніальна», – зазначає Йоган Аквіст, голова Нобелівського комітету з хімії.
За допомогою цих реакцій дослідники тепер можуть більш ефективно конструювати будь-що — від нових фармацевтичних препаратів до молекул, які можуть отримувати світло з сонячних батарей.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті