Реформи енергетичного сектору в Україні значною мірою спрямовані на приведення національного законодавства у відповідність до європейських норм та стандартів. Це передбачено Договором про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також вимогами Енергетичного Співтовариства, до якого Україна приєдналася у 2011 році.

Імплементація законодавства ЄС відкриває можливості для більш тісної співпраці в енергетичних галузях та приєднання до європейських ринків природного газу і електроенергії. Разом з технічною модернізацією, інституційні перетворення мають на меті підвищити безпеку та стабільність енергетичних систем, конкурентоспроможність та ефективність компаній, а також якість енергетичних послуг для споживачів.

«Україна посіла друге місце у загальному рейтингу країн-учасниць за рівнем імплементації європейського законодавства із загальним показником 61%, поступаючись лише Чорногорії», – зазначив наприкінці 2020 року директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач. Найшвидше імплементація європейського законодавства відбувається у сфері природного газу: у звіті Енергетичного Співтовариства зазначають, що процес завершений на 84%.

Вже реалізовані кроки

Одним з перших та найважливіших кроків стало прийняття закону «Про ринок природного газу» у 2015 році. Він імплементує положення Третього енергетичного пакета ЄС (Директиви 2009/73/ЄС «Щодо спільних правил для внутрішнього ринку природного газу» та Регламенту ЄС 715/2009 «Про умови доступу до мереж транспортування природного газу»).

Закон заклав правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу в Україні. Зокрема, принципи вільної конкуренції, прозорості та недискримінаційного доступу до ринку його суб’єктів та всіх споживачів.

Наступним кроком стало створення незалежного регулятора: у вересні 2016 року був ухвалений закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Як зазначено у ньому, НРКЕКП здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Необхідною умовою для повноцінної роботи ринку природного газу був також анбандлінг. На сьогодні процес вже завершився: функції транспортування та розподілу газу, які вважають природними монополіями, відокремили від постачання, яке повинно здійснюватися на ринкових умовах. На практиці це означало розділення облгазів на дві компанії – постачальника (облгаззбуту) та оператора газорозподільних мереж (облгазу). А також реформування НАК «Нафтогаз України». Анбандлінг компанії завершився за моделлю ІSO (Independent System Operator).

Читайте більше: Анбандлінг: навіщо в українській енергетиці збільшують конкуренцію?

В результаті була створена дочірня компанія ТОВ «Оператор ГТС України», яка у грудні 2019 року отримала сертифікацію ЄС, а також сертифікацію та ліцензію від НКРЕКП. Це дозволило вже у квітні 2020 року Оператору ГТС стати членом-спостерігачем в ENTSOG (Європейській мережі операторів системи передачі газу). 

«ENTSOG – це доступ до головного європейського координаційного центру в газотранспортній сфері, це платформа для консультацій та обміну прогресивними ідеями. Це також можливість для наших співробітників брати участь в вузькоспеціалізованих воркшопах та взаємодіяти з колегами з інших країн. Крім того, ENTSOG забезпечує диспетчерські центри операторів ГТС інструментами для оперативної комунікації, моніторингу та спільного реагування в кризових і надзвичайних ситуаціях», – зазначив Сергій Макогон, генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України».

У березні 2019 року почала роботу Інформаційна платформа Оператора ГТС й газовий ринок України перейшов на добове балансування. Це дозволило повністю синхронізуватися з Європою у режимі роботи газового ринку. 

Наступні позитивні зрушення пов’язані з поступовим закінченням дії Положення про покладання спеціальних обов’язків для різних груп користувачів та дерегуляцією цін на ринку. Зокрема, побутові споживачі почали купувати газ за ринковими цінами та отримали змогу вільно змінювати постачальника з серпня 2020 року. Для виробників теплової енергії дія ПСО закінчилася 20 травня 2021 року.

Все ще не 100%

Попри значний прогрес, окремі питання залишаються невирішеними або не до кінця реалізованими на практиці. «Прийняття закону «Про ринок природного газу» та сертифікація оператора газотранспортної системи стали значним проривом в контексті енергетичних реформ в Україні. Однак «Нафтогаз» та регіональні газопостачальні компанії все ще домінують на роздрібному рівні, – зазначають у звіті Енергетичного Співтовариства. – Крім того, нестабільний фінансовий стан постачальників тепла залишається значним викликом для газового ринку». 

Теплокомуненерго та ТЕЦ заборгували понад 55 мільярдів гривень за природний газ, використаний для виробництва тепла. Значною мірою проблема виникла тому, що компанії не мали змоги встановлювати економічно обґрунтовані тарифи на свої послуги. 29 серпня вступив у силу закон «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», однак це лише перший крок у розв’язанні цієї проблеми.

Читайте більше: Борги на газовому ринку сягнули понад 120 мільярдів гривень. Яке рішення прийняла Верховна Рада?

Крім того, Україна досі не запровадила Регламент прозорості REMIT (Regulation of energy market integrity and transparency) на ринках газу та електроенергії України. Він передбачає вимоги щодо надання інформації до всіх учасників ринку, а також  постійний моніторинг зі сторони регулятора операцій гравців ринку з метою недопущення та виявлення маніпуляцій. У 2020 та 2021 роках у Верховній Раді було зареєстровано кілька законопроєктів щодо імплементації REMIT, однак жоден поки не був прийнятий.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.