Понад 99,9% учених вважають, що зміни клімату спричинили люди

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 295 днів. За цей час ми опублікували 23627 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Tania Malréchauffé / Unsplash

Автори понад 99,9% рецензованих наукових статей погоджуються, що зміни клімату спричинили люди. Це виявило нове метадослідження, що включало огляд понад 88 тисяч наукових праць, опублікованих у період з 2012 до 2020 року.

У 2012 році проводився подібний огляд наукового консенсусу, й тоді виявили, що 97% авторів статей, що публікувалися з 1991-го, вважають кліматичні зміни антропогенними.

«Питання можна вважати закритим. У науковому середовищі зараз немає жодної експертної фігури, яка би сумнівалася у тому, що зміни клімату викликані людською діяльністю», — цитує The Guardian керівника дослідження Марка Лінаса.

Автори провели аналіз у два етапи. Під час першого етапу вони вивчили три тисячі випадково відібраних статей і лише у чотирьох із них виявили кліматичний скептицизм (тобто заперечення антропогенного походження кліматичної кризи). Далі автори перевірили решту бази публікацій на наявність ключових слів і фраз, таких як «природні цикли» або «космічне випромінювання». У такий спосіб ознаки скептицизму знайшли лише у 28 публікаціях, всі вони — у другорядних журналах.

Громадська думка, однак, відрізняється від висновків науковців. У 2016 році соціологічне опитування засвідчило, що лише 27% дорослих американців погоджувалися, що кліматичні зміни викликано людиною.

У США скептицизм, зокрема, пов’язаний із потужним лобі паливних компаній. Так само як свого часу тютюнові корпорації фінансували кампанії з дезінформації, що сіяли сумнів у науковому консенсусі щодо зв’язку куріння й раку, це відбувається й зараз стосовно зв’язку між кризою клімату та людською діяльністю. Цьому підіграють і медіа, які нерідко формують у читача хибне враження «балансу думок», пропонуючи наукові та антинаукові позиції як рівноцінні.