Понад 99,9% учених вважають, що зміни клімату спричинили люди

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Tania Malréchauffé / Unsplash

Автори понад 99,9% рецензованих наукових статей погоджуються, що зміни клімату спричинили люди. Це виявило нове метадослідження, що включало огляд понад 88 тисяч наукових праць, опублікованих у період з 2012 до 2020 року.

У 2012 році проводився подібний огляд наукового консенсусу, й тоді виявили, що 97% авторів статей, що публікувалися з 1991-го, вважають кліматичні зміни антропогенними.

«Питання можна вважати закритим. У науковому середовищі зараз немає жодної експертної фігури, яка би сумнівалася у тому, що зміни клімату викликані людською діяльністю», — цитує The Guardian керівника дослідження Марка Лінаса.

Автори провели аналіз у два етапи. Під час першого етапу вони вивчили три тисячі випадково відібраних статей і лише у чотирьох із них виявили кліматичний скептицизм (тобто заперечення антропогенного походження кліматичної кризи). Далі автори перевірили решту бази публікацій на наявність ключових слів і фраз, таких як «природні цикли» або «космічне випромінювання». У такий спосіб ознаки скептицизму знайшли лише у 28 публікаціях, всі вони — у другорядних журналах.

Громадська думка, однак, відрізняється від висновків науковців. У 2016 році соціологічне опитування засвідчило, що лише 27% дорослих американців погоджувалися, що кліматичні зміни викликано людиною.

У США скептицизм, зокрема, пов’язаний із потужним лобі паливних компаній. Так само як свого часу тютюнові корпорації фінансували кампанії з дезінформації, що сіяли сумнів у науковому консенсусі щодо зв’язку куріння й раку, це відбувається й зараз стосовно зв’язку між кризою клімату та людською діяльністю. Цьому підіграють і медіа, які нерідко формують у читача хибне враження «балансу думок», пропонуючи наукові та антинаукові позиції як рівноцінні.