Результати аудиту комунальних підприємств Києва: «повний управлінський параліч»

Фото – Успішний Київ

У вівторок, 19 жовтня, у сесійній залі Київської міської ради відбулося засідання міжфракційного об’єднання депутатів Київради «Успішний Київ». Депутати різних фракцій, які об’єдналися для створення максимально ефективної системи управління містом, провели аналіз діяльності комунальних підприємств Києва за 2020 рік та перше півріччя 2021 року.

Комунальні підприємства столиці тотально збиткові

Станом на сьогодні в Києві існує 1909 комунальних підприємств. Більшість із них підпорядковується райдержадміністраціям і лише 506 – КМДА, з них 183 є бюджетними, тобто не мають на меті отримання прибутку, а 323 – госпрозрахункові (повинні отримувати прибуток).

За перше півріччя 2021 року прибуток від КП, підпорядкованих КМДА, становить 102 мільйони гривень, а збитки – 2.9 мільярди гривень. Для порівняння за той самий період 2020 року чистий прибуток становив 1.1 мільярд гривень, а збитки – 725 мільйонів.

Внаслідок аудиту з’ясувалося, що лише 57 із 323 госпрозрахункових КП дають прибуток. 54 підприємства збиткові, решта мають нульовий показник рентабельності. Найзбитковішими виявиявилися Київський метрополітен та Київтеплоенерго – 1 млрд 181 млн та 1 млрд 612 млн гривень збитків відповідно. Збитковими є також Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київпастранс, Киїавтодор, Київтранспарксервіс тощо.

Читайте також: Метро не збанкрутує, бо не існує «економічно обґрунтованого тарифу» – експерт

Фінансовий план Київтранспарксервісу на 2020 рік та перше півріччя 2021 року виконаний лише на 55%. Чистий прибуток підприємства склав трохи менше 10% від плану. До бюджету міста КП сплатило лише 21 тисячу гривень за рік. Не краща ситуація і в Київавтодорі. Там виявили невиконання фінансового плану за 2020 рік на 56% і на 84% за перше півріччя 2021 року, а також значну кредиторську заборгованість та перевищення операційних витрат. До бюджету міста Києва впродовж 2020 року Київавтодор перерахував лише 756 тисяч гривень.

Гості засідання. Фото – Хмарочос

Найчастішими системним порушення КП є маніпуляції з публічними закупівлями, неналежне використання комунального майна в інтересах третіх осіб та системне невиконання фінансових планів при сумлінному виконанні статей витрат. Усе це свідчить про неякісне адміністрування більшості підприємств.

За словами депутата Владислава Трубіцина, голови Постійної комісії Київської міської ради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, результати аудиту передадуть профільним структурам, аудиторським службам та правоохоронним органам (НАБУ, ДБР, міська прокуратура та МВС).

Чому так відбувається і що робити

Ряд КП по суті виконують суміжні функції, тобто дублюють роботу одне одного. Але процедура закриття підприємства дуже складна, кропітка та витратна, наголосив Михайло Присяжнюк. Адекватним виходом із цієї ситуації може бути об’єднання схожих за функціями комунальних установ.

«Так проходила реформа комунальної власності у Великобританії у 50-ті роки. Коли зрозуміли, що водоканали є збитковими для міст, то об’єднали їх, зменшили кількість керівників, заступників, радників тощо […]. Тому об’єднання – це перший крок до ліквідації», – зазначив Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг.

Виступ Олега Попенка. Фото – Хмарочос

Богдан Лепявко, представник ГО U-Cycle та співорганізатор Маршу за Київ, зазначив, що причиною поганої роботи комунальних підприємств, зокрема, є невиправдано малі заробітні плати. Така оплата праці не дозволяє залучати хороших фахівців і низьких результатів. Сумнівним є і вживаний у державних структурах підхід преміювання.

«Часто низькі зарплати компенсуються преміальною складовою. Але вона ставить працівників у пряму залежність від керівництва. Якщо з’являється справжній фахівець і починає робити те, що вважає за потрібне, то опиняється без премії і дуже швидко змушений звільнитися. Тому при будь-яких реформах комунальних підприємств треба звернути увагу на те, що зарплати мають бути прирівняні до ринкових», – наголосив Богдан Лепявко.

Виступ Богдана Лепявка. Фото – Хмарочос

Про «повний управлінський параліч» КМДА, якому підпорядковуються усі згадані КП, заявив Олександр Дядюк, юрист та громадський діяч.

«На мою думку, значна частина комунальних підприємств діє насправді з іншою метою, ніж та, що прописана в статуті. […] Вони діють як прокладки, через які можна пропускати активи міста, бюджетні кошти, землю і нерухомість, – підсумував Олександр Дядюк.

На думку юриста, той факт, що при такій катастрофічній ситуації міський голова Віталій Кличко і КМДА не розриває контракти з керівниками збиткових підприємств означає, що ці керівники з корупційних причин влаштовують керівництво міста.