Чому батькам не потрібно здавати гроші «на штори» у школи й дитсадки?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 123 днів. За цей час ми опублікували 24988 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: svidok.info

Речі, необхідні для забезпечення учбового процесу, мають купувати за бюджетні кошти. Журналісти Ярослав Пилипенко та Леся Падалка у матеріалі для Liga.net пояснили, чому не потрібно здавати гроші на штори у школи й садки.

Батьки київських школярів розповідають, що штори, наприклад, купували аж двічі за перші чотири роки: «перші були білі тюлеві і нові стали такі ж самі, тільки з якимось драпіруванням».

На питання батьків, куди зникають попередні штори, вчителі типово відповідають: «діти зіпсували», «чистка дорожча за нові», «попередній клас купував за свої гроші і забрав, переходячи в інший кабінет», «треба оновити, хіба ви не хочете своїм дітям затишку».

Журналісти пояснюють, що штори та інші необхідні для забезпечення навчального процесу товари мають купувати за бюджетні кошти. На ці потреби за останні два роки для шкіл і дитячих садків виділили майже 40 мільйонів гривень. У 2020 році на це пішло 24,5 мільйона гривень. Цьогоріч за дев’ять місяців на таку потребу встигли витратити 14,5 мільйона.

Найбільше шторами закупилися у Київській області – на сім мільйонів гривень, друге місце посіла Львівщина – 3,7 мільйона. Третю позицію з витратами 3,2 мільйона гривень на штори розділили між собою Сумська та Харківська області. Натомість Чернівецька область за два роки за штори заплатила трохи більше 170 тисяч гривень. Перевірити закупівлі школи, садочка або департаменту, управління чи відділу освіти, якому вона підпорядкована, можна на онлайн-мапі закупівель шкіл чи DOZORRO.

Декілька років тому збором грошей на шкільні потреби часто займалися самі вчителі. Однак Міністерство освіти і науки роз’яснювало, що вони не мають права це робити. Зокрема, у 2018 та 2020 роках розіслало освітянам листи, у яких підкреслювало безоплатність здобуття шкільної освіти й те, що будь-які форми тиску на батьків щодо сплати коштів чи придбання будь-чого – незаконні.

Проте подекуди гроші збирають самі батьки або їхні комітети. І притягнути їх до відповідальності через примусові побори практично неможливо, адже юридично вони не мають ніякого стосунку до фінансових справ школи чи дитсадка.

Щоб допомогти школі чи дитсадку, можна перерахувати кошти на казначейський рахунок освітнього закладу та за бажанням вказати цільове призначення. Такі самі рахунки має і місцеве управління чи департамент освіти.

Читайте також: Моя дитина вчиться у шкільному коридорі. Будівельний бум створив у передмістях Києва освітній колапс