У Києві відкрили п’ять мініскульптур «Шукай», присвячених київським меценатам (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Andrii Prots

У Києві відкрили відразу п’ять нових бронзових мініскульптурок проєкту «Шукай». Вони присвячені меценатам, завдяки яким у місті з’явилися такі будівлі, як Національна філармонія, Національний музей літератури та Києво-Могилянська академія.

Меценатом серії став благодійний фонд Zagoriy Foundation. Під час розробки проєкту вирішили не зупинятися на одній постаті, а обрати відразу п’ять визначних меценатів.

На розі вулиць Іллінської та Братської встановили мініатюрне погруддя Галшки Гулевичівни (близько 1576–1642). Вона віддала свій маєток на Подолі для створення Київської братської школи, від якої розпочинає свою історію Києво-Могилянська академія. У руці Галшка тримає сувій — дарчу на землю.

«Міщани об’єднувалися у братства для взаємодопомоги, щоб мати лікарні і освітні заклади. В умовах кризи православного шкільництва поява братської школи в Києві стала визначною подією. Нарешті діти православних мирян мали де здобувати освіту», — розповідає історик Ярослав Затилюк, викладач НаУКМА.

Бюсти Катерини і Григорія Ґалаґанів (1826–1897, 1819-1888) встановлено на фасаді Музею літератури, що на вулиці Богдана Хмельницького, 11. Ґалаґани заснували приватний середній навчальний заклад для талановитої молоді. У пам’ять про загиблого у віці 15 років сина його назвали Колегією Павла Ґалаґана. За своєю організацією Колегія була подібна до британських коледжів. Вихованці мали повний пансіон для глибокого занурення у навчальний процес.

Фото: Andrii Prots

Третя скульптурка присвячена Михайлові Дегтярьову (1831-1898). Її встановили на будівлі Національної філармонії на Володимирському узвозі, 2. В руці мецената — підкова, адже він займався виробництвом залізо-скоб’яних товарів.

Коштом Дегтярьова побудували Будинок купецьких зборів, де зараз розташована філармонія. За життя він фінансував богадільню для старих і немічних, будинок вдів для жінок з дітьми, які втратили годувальників. Він давав гроші на лікарню для чорноробів, на стипендії бідним студентам. Після смерті заповів місту 4,5 мільйона рублів, за які організували богадільню на 500 людей і притулок для старших дітей.

На будівлі Державної судової адміністрації, що на вулиці Липській, 18/5, розмістили погруддя Миколи Бунге (1823-1895). Він був ректором Університету св. Володимира та очолював міністерство фінансів Російської імперії.

Бунге провів анкетування серед студентів і зрозумів, що багато з них живуть у скруті. Тому він розробив різні способи, як допомагати нужденним студентам: стипендії, підтримка дітей-сиріт, одноразові премії, фінансування закордонних поїздок. Після смерті частину статків заповів для університету. Його учні звели Київське міське початкове училище імені Бунге.

У руці скульптурки Бунге — та сама анкета для студентів з опитування про їхній матеріальний стан.

За адресою вулиця Ольгинська 2/1 — бюст Давида Марголіна (1850-1925), одного з найщедріших меценатів Києва. Найбільше він пожертвував на освіту.

Марголін опікувався Трухановим островом: утримував пароплавну пристань і майстерні, будував школи і церкви. Його скульптурку встановили на будинку, де свого часу була квартира мецената й офіси його підприємств. У руці Марголін тримає пароплав.

Наразі в Києві вже є 36 бронзових мініскульптурок проєкту «Шукай!», заснованого Юлією Бевзенко.