Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 288 днів. За цей час ми опублікували 23569 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Володимир Фомічов
Події навколо київської спадщини актуальні завжди. Часто ми можемо перестати їх помічати через велику кількість національних новин, але проблеми історичних забудов нікуди не йдуть.
Садиба Барбана на Обсерваторній, 6
Активні події навколо Садиби Барбана цього літа призвели до рішень РНБО щодо її відновлення. Але після цього ґвалт щодо споруди вщухнув. Я вирішив дізнатись, що відбувається навколо неї зараз та поговорив з Анастасією Глущенко, яка бере участь в ініціативі захисту садиби від знесення.
Анастасія розповіла мені, що наразі ініціативна група із захисту Садиби Барбана активно працює над присвоєнням статусу нововиявленої пам’ятки архітектури та історії особняка. Зокрема, співпрацює з Мапою реновації, яка подала пакет документів до Департаменту Охорони Культурної Спадщини КМДА.
Результатом акції “Демонтаж КМДА” та підготовлених матеріалів про Садибу для депутатів Київради, стало публічне визнання головою КМР Володимиром Бондаренком факту, що “садиба стоїть”. Також секретар міськради дав доручення Департаменту охорони культурної спадщини розпочати процедуру надання особняку Барбана статусу пам’ятки.
А рішення РНБО, за словами Глущенко, так і не мало жодного практичного результату.
Забудовник з громадою не йде на перемовини, також не виходить у публічну площину. Але, як кажуть представники громади, схоже веде активну роботу з держструктурами про врегулювання конфлікту у вигідний для себе спосіб. З останніх його досягнень – участь у засіданні Комісії із перевірки інформації щодо резонансних об’єктів будівництва. За словами Анастасії Глущенко, забудовник наполягає на проєкті, який передбачає “вписати фасад” у його багатоповерхівку, що фактично означає повне знищення особняка.
Тобто, незважаючи на високий резонанс та розголос, Садиба Барбана все ще перебуває під загрозою знищення, і боротьба з її захисту ще не закінчена.
Київський міський клінічний ендокринологічний центр на Рейтарській, 22
Для спільноти Київський Спадок я шукаю теми, які ще не набули широкого розголосу. Зокрема, це стосується будівлі Київського міського ендокринологічного центру на вулиці Рейтарській, 22.
Це будівля зведена у 1914-1915 роках за проєктом архітектора Йосипа Зецкера в стилі флорентійського неоренесансу. Архітектор стверджував, що копія лікарні Товариства швидкої допомоги є в Мадриді.
У період з 18 по 20 у ньому знаходилось Міністерство народного здоров‘я Української Держави гетьмана Скоропадського та таке ж міністерство директорії УНР. Під час першої та другої світових воєн всіх поранених, доставлених з фронтів на Київський залізничний вокзал, звозили до лікарні на Рейтарській. У цій лікарні Микола Амосов робив свої унікальні операції на серці. На даний момент ця велика, масивна будівля перебуває під загрозою повного руйнування.
Сумні події навколо неї почались відбуватись на початку 2000-х років. Спочатку влада її хотіла реставрувати, потім намагалась віддати у власність якомусь благодійному фонду. Але по суті навколо неї нічого не відбувалось. Зараз ця будівля має статус пам’ятки архітектури, але де факто зруйнована. Фасад ще зберігся, але всередині нічого немає. В операційній, де робив свої знамениті операції на серці Микола Амосов, зараз вибиті вікна.
Я звернувся до депутатки Київради Ксенії Семенової, щоб з’ясувати, хто опікується цією пам’яткою архітектури. Виявилось, що власником є – ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА МІСТА КИЄВА В ОСОБІ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ; Особа, яка наділяється правом власності – КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ КЛІНІЧНИЙ ЕНДОКРИНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР.
Ця будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення згідно з рішенням Київської міської ради від 1986 року. Також існує охоронний договір, який повинен її захищати.
Ксенія Семенова також зазначила, що буде подавати правки до бюджету міста, щоб виділили гроші на реставрацію цієї будівлі.
Будинок Сікорського
9 листопада Шостий апеляційний адміністративний суд у справі 640/4637/21 скасував постанову Окружного адміністративного суду Києва, яка стосувалася зобов’язання укласти охоронний договір та привести будинок до належного стану.
КМДА у відповідь попросила передати Будинок Сікорського на свій баланс. Нагадаю, що ним опікувалось Міністерство Оборони України.
Будинок Сікорського – це стара будівля на вулиці Ярославів Вал, фактично зараз вона повністю розвалюється.
Хлібна лавка на вулиці Ярославів Вал, 27
В жахливому стані перебуває будинок з Хлібною лавкою на вулиці Ярославів Вал, 27. Ми теж писали про неї у своїй групі Київський Спадок. Це будинок 60-х років 19 сторіччя, побудований у стилі пізнього класицизму. Це найстаріша будівля на вулиці Ярославів Вал. Але вона перебуває в аварійному стані – як ззовні, так і зсередини.
У 2009 році його передали до експлуатації інвестиційній компанії “Старе місто”, і з того часу він поступово руйнується.
Фото: Олександр Візерський
Просто так його знести неможливо, бо будинок є пам’яткою архітектури.
Позитивні новини на Подолі
Але, крім не дуже втішних новин щодо історичної спадщини Києва, є й позитивні події, пов’язані, як не дивно, з традиційно проблемним Подолом.
По-перше, Мапа Реновації змогла виграти суд по садибі Дмитрієва на вулиці Хорива, 2. За рішенням Господарського Суду ця будівля тепер знову повертається до комунальної власності та отримує шанс на реставрацію. Вона була побудована у 19 сторіччі у стилі класицизм. Незважаючи на те, що будівля має статус пам‘ятки архітектури, вона все одно знищується, а не реставрується.
Садиба Дмітрієва, фото автора
По-друге, Міністерство Культури та інформаційної політики вирішило перетворити Гостиний двір на громадській простір. Згідно з прес-релізом міністерства, «До розробки концепції розвитку пам’ятки МКІП залучає експертів із різних сфер. Реставратори, архітектори, урбаністи, історики, культурні менеджери, громадськість, а також представники державної та міської влади зберуться на проєктному семінарі «Гостиний двір: Фокус уваги – візія», щоб розробити покрокову Дорожню карту реставрації та розвитку Гостиного двору в Києві».
Це дає надію, що й саму будівлю скоро почнуть активно реставрувати. Тому що зараз вона перебуває фактично на межі знищення.
По третє, ще у вересні громадськості був презентований проєкт реставрації заводу Ріхерта та створення навколо нього громадського простору. Будівлю колишнього заводу Ріхерта планують перетворити на багатофункціональний простір із невеличкою площею навколо. І відкрити там супермаркет, фудмаркет, коворкінг, фітнес та інші активності, корисні для містян.
Квартал навколо заводу Ріхерта
Реконструювати його хочуть за тим самим принципом, що й будівлі “Арсеналу”. Відновити цегляну кладку в місцях, де вона була втрачена, посилити фундамент та конструктив. Для цього будуть використовувати жовту цеглу, з якої із самого початку був побудований цей завод.
Також у планах – зробити безпечним навколишній простір. Наприклад, навести лад на горі Юрковиця, яка зараз просто заросла хащами.
Резюме
Попри позитивні рухи на Подолі, більшість старих будівель у Києві (у тому числі, й подільських, про що я писав раніше), є у зруйнованому стані. І потребують належної уваги.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
