Вже за 30 років Україна стикнеться з дефіцитом питної води

Державна екологічна інспекція України перевірила діяльність підприємств і водоканалів Києва та області у 2021 році. Порушення природоохоронного законодавства завдають водоймам збитків на суму 115 тис грн на день.

Внаслідок таких порушень цвіте вода в річках, вмирає риба, відбувається обміління. Вже за 30 років Україна стикнеться з великим дефіцитом питної води— за роки незалежності ми втратили понад 30 000 малих річок через порушення природоохоронних норм. За прогнозами вчених НАН України, Дніпро може перетворитися на пустелю впродовж 300 років.

В 2021 році Держекоінспекція провела скринінг річки Дніпро. У ній було виявлено перевищення допустимих концентрацій нітратів, заліза, амонійного азоту, нітритів, фосфатів, сульфатів, ХСК, БСК і хлоридів.

Найбільшим забруднювачем Дніпра є ПрАТ «Київводоканал». Щороку підприємство скидає у його басейн майже 300 мільйонів кубометрів використаної води, великий обсяг яких містить високі концентрації забруднюючих речовин.

Найбільшими забруднювачами водойм на Київщині є не промислові підприємства, як на більшості території України, а продукти життєдіяльності людей у житлових комплексах, чиї забудовники чи керуючі компанії порушують норми природоохоронного законодавства, зазначає заступник начальника Держекоінспекції Столичного округу Андрій Вагін.

«У септиках, які зазвичай використовують замість загальної каналізації у житлових комплексах, немає нічого поганого, якщо не порушена технологія їхнього встановлення і використання, — коментує Павло Іванов, начальник Державної екологічної інспекції Столичного округу — Проблема в тому, куди і як вивозять відходи асенізатори. У нас є свідчення того, що деякі з них викидають шланг у лісі і просто зливають все туди замість того, щоб довезти продукти життєдіяльності до очисної станції і заплатити за це кошти».

За словами Павла Іванова, на багатьох підприємствах використовують водні ресурси без дозволу, а залишки нафтопродуктів зливають у дощові каналізації незаконними врізками.

Незаконні мийки автомобілів зливають у стоки мило з фосфатами, який у нас не контролюють, на відміну від європейських країн.

«У Києві налічується понад 4 000 км інженерних мереж дощової каналізації, з яких лише 600 км перебуває на балансі Київавтодору. Решта взагалі поза балансом, — нарікає Іванов. — Ми домагаємось, щоб ці каналізації були передані на баланс, щоб їх принаймні можна було контролювати».

Та навіть якщо все робити законно, очисні споруди часто знаходяться в неналежному стані — вони будувались за часів СРСР і громади не мають коштів на їхню модернізацію, додає Андрій Вагін. Всі очисні споруди зношені орієнтовно на 80%. Цьому може зарадити прийняття програми «Питна вода України 2022-2026».

Щоб запобігти катастрофі, необхідна низка змін до екологічного законодавства, зазначають у Держекоінспекції.

У першому читанні Верховна Рада вже ухвалила законопроєкт № 3091, який передбачає посилення штрафних санкцій за забруднення вод. Наразі вони складають 85-136 гривень для посадових осіб. Санкції мають зрости в 15 разів.

Також у разі ухвалення законопроєкту у другому читанні будуть підвищені штрафи за недопуск інспекторів до перевірки до майже 2 мільйони гривень. Зараз штраф складає 765 грн. Таким чином, підприємствам буде вигідніше вкласти кошти у модернізацію, ніж не допускати інспекцію на перевірку.

Окрім того, документ скасує судовий збір для інспекції, що складає відсоток від суми позову. Наразі Держекоінспекція просто не може подати позов на ПрАТ «Київводоканал» самостійно, без залучення прокуратури, через величезну суму цього збору.

Наступного року Держекоінспекція продовжить масштабні перевірки підприємств-водокористувачів, серед яких 30 водоканалів Київської області.