Чому меломанам варто повернутися до компакт-дисків (а не до платівок)?
На відміну від вінілових платівок, які знайшли аудиторію любителів «теплого лампового звуку», формат CD вважають віджилим.
На відміну від вінілових платівок, які знайшли аудиторію любителів «теплого лампового звуку», формат CD вважають віджилим.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 122 днів. За цей час ми опублікували 24984 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
У добу стримінгових сервісів є сенс повернутися до вдумливішого та повільнішого прослуховування музики, і в цьому допоможуть компакт-диски. Таку думку просуває автор Wired Ґілад Едельман.
На відміну від вінілових платівок, які знайшли аудиторію любителів «теплого лампового звуку», формат CD вважають віджилим. Зараз у США продають на 97% менше компактів, ніж на піку їхньої популярності у 2000 році. У 2020-му у Штатах продали 31,6 мільйона дисків — для порівняння, на Spotify самі лише Bee Gees слухають 16 мільйонів людей.
Це й не дивно, адже годі уявити простіший, зручніший і дешевший спосіб слухати музику. За п’ять доларів на місяць Apple Music дозволяє одним кліком ввімкнути будь-який трек.
Однак Едельман впевнений, що стримінги створені не для серйозних меломанів. Раніше, коли людина купувала альбом на фізичному носії, вона справді слухала його повністю, з першого до останнього треку. Не в останню чергу тому, що заплатила за компакт-диск гроші.
Зараз музичний серфінг нічого не коштує. Доступність спонукає відразу вимкнути виконавця, який не сподобалися з перших звуків. Хоча алгоритми стримінгових сервісів, які пропонують нову музику, дозволяють розширити свої знання і смаки, вони заразом і роблять це знання поверховим.
На противагу, чимало меломанів звертаються до вінілових платівок, які з 2010-х років переживають відродження. Сам Едельман має 1300 платівок, але вважає вініл дуже незручним форматом. По-перше, вони займають багато місця у квартирі й важкі, що особливо незручно для тих, хто часто переїжджає. По-друге, записи брудняться і псуються з кожним прослуховуванням; потрібно чистити не лише їх, але й голку. На половині альбому слід встати й перевернути платівку, а потім знову встати, коли запис скінчився. До того ж вініл дуже дорогий, як і програвачі для нього.
Читайте також: Тисячі платівок: історії киян, які колекціонують музику на вінілі
Чи має вінілова пластинка перевагу в якості звучання? Едельман переконаний, що жодної. Тож, уникаючи надмірної зручності стримінгів з одного боку та незручності платівок з іншого, він вирішив поекспериментувати та звернутися до CD. І під час цього експерименту він виявив, що слухає й переслуховує альбоми більш вдумливо, знаходячи вдалі треки, до яких би точно не дійшов на Spotify.
Крім того, стрімке згасання популярності CD зробило їх дуже дешевими — принаймні значно дешевшими, ніж це було років 10-20 тому. Новий альбом Adele на вінілі коштує в США 35 доларів, а на компакті — 10 доларів. А старих дисків можна накупити по п’ять доларів і менше.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті