Риб’ячий жир — дуже популярна харчова добавка, що активно рекламується не лише для людей, але й для їхніх домашніх улюбленців. Однак не всі, хто її вживає, знає про її походження та якість. The Guardian повідомляє, що є кілька значних проблем із виробництвом риб’ячого жиру.
Мода на Омега-3 поліненасичені жирні кислоти, джерелом яких є риб’ячий жир, з’явилася після того, як у гренландських інуїтів, які харчуються рибою, виявили вкрай низький рівень серцево-судинних захворювань. До Гренландії стали відправляти експедиції, й невдовзі індустрія харчових добавок вчепилася в риб’ячий жир сталевою хваткою. Хоча досі науковці не дійшли згоди щодо користі цієї добавки, зараз у США риб’ячий жир вживає кожен третій споживач БАДів.
Деякі капсули виготовляють з тріски, макрелі або сардин, але більша частина походить з перуанських анчоусів. Вони є важливою складовою екосистеми Перуанської течії. Щороку біля берегів Перу виловлюють понад 4 мільйони тонн анчоусів. Дещо заморожують або консервують для харчування людей, але переважно анчоуси використовують, щоб годувати свиней, курей і штучно вирощувану рибу.
І виробники риб’ячого жиру відіграють тут все більшу роль. Щороку для харчових добавок виробляється приблизно 38 тисяч тонн олії з анчоусів.
«Це вражає уяву. За тиждень ми ловимо стільки, скільки в інших країнах виловлюють більш як за рік, — зазначає Патрісія Майлуф, віцепрезидентка зоозахисної організації Oceana Peru. — Цією рибою можна було б годувати наше населення. А індустрія майже нічого не платить в обмін на те, що в нас забирає».
Є дані, що риболовні компанії занижують інформацію про обсяги виловленої риби, щоб обійти квоти. Крім того, виловлюють забагато молодих анчоусів, тобто риби, яка ще не встигла дати потомство, що, звісно, призводить до вимирання популяції. Деякі фабрики з переробки працюють нелегально, в антисанітарних умовах.
Водночас найбільші виробники БАДів з риб’ячим жиром, такі як Nature’s Bounty, Nature Made, Sundown і Kirkland рекламують свої продукти як видобуті в екологічний і сталий спосіб, вихваляючи уряд Перу за високі стандарти регуляції вилову риби.
Щодо кінцевого продукту, то незалежні лабораторні тести показують, що принаймні 10% капсул риб’ячого жиру зазнають ранцидифікації — окислення жирів під впливом повітря, світла, вологи чи бактерій. Сильна ранцидифікація, просто кажучи, означає, що олія згіркла. Окислення деяких протестованих продуктів з риб’ячим жиром в 11 разів перевищувало норму. Щоб замаскувати запах риби, до жиру додають ароматизатори, й вони ж маскують запах гниття.
Чому так стається? Судна завантажують необроблену риб’ячий жир в Перу та везуть до Китаю для екстракції та дистиляції. Звідти жир везуть до Північної Америки та Європи на пакування. І на цьому логістичний ланцюжок не обривається — наприклад, із США капсули везуть в Україну. Чим довший цей шлях, тим більше можливості для псування продукту.
Нагадаємо, риб’ячий жир також міститься в самій рибі.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті