Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Семен Широчин
Вже кілька років кінотеатр «Київ» не працює. Схожа доля спіткала багато історичних кінотеатрів – останнім часом закриваються як маленькі периферійні, так і легендарні кінозали у центрі. Але цей «Київ» є особливим. Як для мене особисто (це перший кінотеатр, у якому я побував, причому фільм я не пам’ятаю, але архітектура кінотеатру залишила незабутнє враження), так і для Києва загалом. Побудований в епоху найбільш урочистої архітектури, він несе більше ніж просто функцію. Він несе у собі величезний естетичний меседж. Запроектований архітекторами Тацієм та Онащенком, він побудований ще на довоєнних фундаментах, а над початковим проектом, що носив ім’я «Форум», працював Валеріан Риков.
Це не тільки видатна архітектура (кінотеатр безсумнівно є найбільш архітектурно виразним у Києві), але й приклад синтезу мистецтв і матеріалів – зверніть увагу на металеві смолоскипи біля входу, на кований флористичний орнамент в оформленні віконних рам, на монументальні вази фасаду, на народний орнамент, але вже ліпний – у фронтоні. А ще всю цю красу вінчали скульптури, які, безсумнівно, необхідно відновити.
Кінотеатр зберіг і декоровані інтер’єри залів з оригінальною ліпниною, візерунками стелі, люстрами тощо. Йому вдалося уникнути спотворення євроремонтами та переплануванням, на своїх екскурсіях я завжди прагнув завести групу всередину, щоб показати красу цієї будівлі не лише зовні, а й зсередини.
У сім’ї автора дбайливо зберігаються ескізи фасаду та інтер’єрів будівлі, які цінні не лише архітектурною думкою, а й як художні твори. Оформлення в них дещо відрізняється від того, що ми маємо – Тацій хотів бачити кінотеатр ще багатшим. Повинно було бути більше скульптур, барельєфів, портретів та розписів в інтер’єрі.
Кілька років тому надійшла інформація про те, що в кінотеатрі планується ремонт, і інтер’єри хочуть «осучаснити», доручивши цю справу тим, хто не зважає ані на історію будівлі, ані на її цінність. Допустити таке в жодному разі не можна, адже ми знаємо, що з тим, як це у нас зараз роблять, ми отримаємо дешеву та неавтентичну підробку. Храм кіно не можна хірургічно редагувати. Йому необхідно повернути скульптури, і, найголовніше – нарешті повернути йому функцію, на яку він був створений!
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції