Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 320 днів. За цей час ми опублікували 26464 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Семен Широчин
Вже кілька років кінотеатр «Київ» не працює. Схожа доля спіткала багато історичних кінотеатрів – останнім часом закриваються як маленькі периферійні, так і легендарні кінозали у центрі. Але цей «Київ» є особливим. Як для мене особисто (це перший кінотеатр, у якому я побував, причому фільм я не пам’ятаю, але архітектура кінотеатру залишила незабутнє враження), так і для Києва загалом. Побудований в епоху найбільш урочистої архітектури, він несе більше ніж просто функцію. Він несе у собі величезний естетичний меседж. Запроектований архітекторами Тацієм та Онащенком, він побудований ще на довоєнних фундаментах, а над початковим проектом, що носив ім’я «Форум», працював Валеріан Риков.

Це не тільки видатна архітектура (кінотеатр безсумнівно є найбільш архітектурно виразним у Києві), але й приклад синтезу мистецтв і матеріалів – зверніть увагу на металеві смолоскипи біля входу, на кований флористичний орнамент в оформленні віконних рам, на монументальні вази фасаду, на народний орнамент, але вже ліпний – у фронтоні. А ще всю цю красу вінчали скульптури, які, безсумнівно, необхідно відновити.

Кінотеатр зберіг і декоровані інтер’єри залів з оригінальною ліпниною, візерунками стелі, люстрами тощо. Йому вдалося уникнути спотворення євроремонтами та переплануванням, на своїх екскурсіях я завжди прагнув завести групу всередину, щоб показати красу цієї будівлі не лише зовні, а й зсередини.

У сім’ї автора дбайливо зберігаються ескізи фасаду та інтер’єрів будівлі, які цінні не лише архітектурною думкою, а й як художні твори. Оформлення в них дещо відрізняється від того, що ми маємо – Тацій хотів бачити кінотеатр ще багатшим. Повинно було бути більше скульптур, барельєфів, портретів та розписів в інтер’єрі.

Кілька років тому надійшла інформація про те, що в кінотеатрі планується ремонт, і інтер’єри хочуть «осучаснити», доручивши цю справу тим, хто не зважає ані на історію будівлі, ані на її цінність. Допустити таке в жодному разі не можна, адже ми знаємо, що з тим, як це у нас зараз роблять, ми отримаємо дешеву та неавтентичну підробку. Храм кіно не можна хірургічно редагувати. Йому необхідно повернути скульптури, і, найголовніше – нарешті повернути йому функцію, на яку він був створений!
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції