Коцюбинське — найзбитковіша громада Київщини. Чому так?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 285 днів. За цей час ми опублікували 23538 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Коцюбинська селищна рада. Зображення з Google Maps

Рух ЧЕСНО визначив п’ять найбільш спроможних і п’ять дотаційних громад Київської області.

З 69 громад Київщини 38% отримують додаткові гроші з держбюджету — базові дотації. Водночас майже кожна друга громада віддає свої гроші біднішим у вигляді реверсної дотації.

Децентралізація передбачає так зване «горизонтальне вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів». Багатші громади сплачують фінансову допомогу — реверсну дотацію — на користь бідніших. Київ, однак, виключений з цієї системи через те, що рівень життя і концентрації бізнесу столиці — поза конкуренцією з будь-яким містом чи громадою.

Отже, на Київщині найбільше коштів до держбюджету торік перерахувала Гірська сільська громада. Це територія між Києвом та Борисполем, до складу якої входять села Гора, Мартусівка, Ревне і Затишне.

До топ-5 також увійшли Борщагівська громада (Петропавлівська Борщагівка, Софіївська Борщагівка, Чайки), Вишнева (Вишневе і Крюківщина), Боярська (Боярка та 10 сіл) та Броварська (Бровари, Княжичі, Требухів і Переможець).

Натомість найменш спроможною громадою за рівнем дотаційності бюджету та абсолютним розміром базових дотацій стала Коцюбинська громада.

До п’ятірки дотаційних увійшли також Димерська (смт Димер і 33 села), Бородянська (смт Бородянка і 31 село), Немішаївська (Клавдієво-Тарасове, Немішаєве, Микуличі та Пороскотень) та Бучанська громади (місто Буча, смт Бабинці й Ворзель та ще 11 сіл).

«Ми — анклав, який вкраплений у територію столиці. Селище, по суті, є спальним районом Києва. Замість промзон, які колись живили бюджет, у нас висотки, які не приносять коштів, і за утриманням яких треба стежити», — наголошує голова фракції УДАР в Коцюбинській селищній раді Олена Сокотюк.

«Коцюбинське не має вторинної ланки медицини. Швидка везе пацієнтів через Київ до Макарова або через Київ та Ірпінь до Бучі. “Ковідних” возили через столицю до Білої Церкви. Так само їздять пожежні машини. Мешканці платять податки до Києва і не можуть скористатися всіма послугами, які їм потрібні», — додає вона.

Реформа децентралізації ліквідувала майже всі анклави, приєднавши до сусідніх населених пунктів, зазначає голова Товариства дослідників України Павло Остапенко. Однак деякі лишилися, «навіть усупереч Методиці формування спроможних територіальних громад». Це — Славутич на Чернігівщині та Коцюбинське у Києві.

На думку Остапенка, головна проблема анклавів полягає у недоступності послуг для їхніх мешканців.

Жителі Коцюбинського неодноразово висловлювали бажання приєднатися до Києва. Цю ідею підтримував і муніципалітет Києва. Зокрема, 2018 року Київрада проголосувала за приєднання селища до столиці.