Як у Львові створюють європейські вулиці? Проєкти Олександра Шутюка

Партнерський матеріал з

Упродовж останніх років у Львові з’явилося чимало сучасних громадських просторів. Вони роблять міське середовище інклюзивним і стимулюють містян більше часу проводити на відкритому повітрі.

Як створювалися дві нові локації Львова – вулиця Павла Римлянина і пішохідна алея в районі проспекту Вернадського, чим надихався його автор, а також про свої враження від ConceptD 5 від Acer розповів «Хмарочосу» Олександр Шутюк, екс співробітник «Інституту просторового розвитку», відомий в Україні міський планувальник, урбаніст, блогер та громадський активіст.

Від запаркованої вулиці до відкритого простору

Вулиця Павла Римлянина названа на честь архітектора доби Відродження, який працював у Львові і збудував костел бернардинів. До реконструкції вид на старовинні будинки середмістя неприємно констрастував із занедбаними тротуарами і вщент запаркованими проходами. «З самого ранку заставлена автівками, вулиця була непрохідною. Пішоходів витіснили на дорогу, а коли їхала автівка, вони вимушено ховалися в проміжки між припаркованими машинами», – згадує Олександр Шутюк.

У ході роботи над новим проєктом авторові хотілося врахувати попередній досвід реконструкції вулиць Львова. «Пішохідний простір оновленої вулиці Курбаса майже повністю зайняли ресторани, які легко отримали необхідні дозволи на розташування столиків. Але це не всім це подобається – містяни не відчувають простір своїм. Як наслідок, у мешканців може з’явитися негативне сприйняття пішохідних просторів як місць для комерційної діяльності», – зазначає проєктувальник.

Тому на вулиці Римлянина навмисне залишили автомобільний проїзд, що став своєрідним стрижнем концепції реконструкції. З одного боку, проїзд гарантував доступ до державних установ, доставку продуктів до закладів харчування тощо. З іншого боку, оскільки вулиця закінчується тупиком, тут не передбачалося великого трафіку. Звільнений від засилля запаркованих автомобілів односторонній проїзд на Римлянина став вільним міським простором.

Вулиця Римлянина, паркувальні кишені. Фото надані Олександром Шутюком

Перед реалізацією проєкту працівники Інституту просторового розвитку розвісили оголошення про зустрічі з місцевими мешканцями для обговорення ідей. «Охочих поспілкуватися виявилося небагато. Але ті, хто прийшли, здебільшого нарікали на надмірну запаркованість. Зазвичай авто на вулиці Римлянина залишають відвідувачі прилеглих установ. А мешканці паркуються у дворах», – розповідає Олександр Шутюк.

Після реконструкції тут облаштували паркувальну зону на в’їзді (сім місць) та біля ресторану (вісім місць). Від початкової ідеї створити ще кілька паркомісць між деревами на прохання місцевих жителів відмовилися, оскільки це могло створювати надмірний шум під вікнами будинків.

Геометрія передбачених паркувальних місць не дає водіям змоги паркуватися неправильно. Поставивши автівку «ялинкою», водій просто перекриє проїзд. Не залишається іншого вибору, як втиснутися в розмітку для повздовжнього паркування. Бетонні стовпці у свою чергу не дають залишити авто на тротуарі. Для велосипедного транспорту також передбачили кілька стійок.

Озеленення та інклюзивність

Спочатку на вулиці Римлянина планували зберегти два старих дерева і досадити дев’ять нових. Але одне дерево виявилося зовсім гнилим, тож його зрізали і посадили ще десять. За два роки, що минули з часу реконструкції, тут суттєво розрослися нові кущі. «Місцеві жителі з власної ініціативи почали доглядати клумби і висаджувати рослини та квіти. Цей жест ми розцінюємо, як підтримку містянами наших ідей», – згадує Олександр Шутюк.

Зелені зони відгородили спеціальними декоративно-захисними валунами. Всі тротуари і мощення вулиці Римлянина зробили в один рівень. Перепад між проїзною і пішохідною частиною становить два сантиметри – таку відстань можна легко подолати на візку чи з візочком.

Для відводу води зробили пологий рівчак із бруківки, вздовж якого стоять кілька дощоприймачів. Таким чином, вода збирається в жолоб і через усю вулицю прямує до дощоприймачів, а звідти – прямо в каналізацію. Розробники проєкту свідомо відмовилися від бетонних лотків із металевими решітками. Через поганий догляд вони часто забиваються і перестають працювати. «Загалом реконструкцію вулиці вважаю дуже вдалою. Простір ожив і наповнився людьми», – вважає автор проєкту.

«Край міста – не вирок»

Фото надані Олександром Шутюком

Алея в районі проспекту Вернадського розташовується на Сихові – віддаленому житловому районі Львова, який у 80-х роках забудували радянськими панельними дев’ятиповерхівками. Вона стала досить затребуваною після запуску нової трамвайної лінії у 2016 році, кінцева зупинка якої розташована саме на Вернадського.

«Раніше алея була в жалюгідному стані, з розваленими доріжками зі старих бетонних плит і болотом під ногами в негоду. На спуску з алеї до зупинки трамвая не було пандуса. Старшому поколінню було важко спускатися сходами, а люди з візочками та валізами обходили їх схилами і кущами», – розповідає Олександр Шутюк.

Фото надані Олександром Шутюком

У ході реставрації замість двох вузьких доріжок зробили одну широку. Раніше на одну з доріжок постійно вимивало ґрунт зі схилу ліворуч. Болотне місиво стікало прямо на бетонні плити. Зрештою, цю доріжку посунули подалі від проблемного схилу на узвишші. На місці, що звільнилося, утворилася зелена зона, де передбачили спеціальну улоговину для збору дощової води. Там само серед трави розташували кілька дощоприймачів для відводу надлишків.

«Так працює принцип міста-губки, коли для збору дощової води використовують не лише каналізаційні колектори, а й залучають сили природи. Чим більше води втягнуть рослини, тим менше навантаження на каналізацію. Це дуже популярний метод у світовій практиці. Сподіваюся, в Україні це незабаром теж стане чимось банальним. А поки що наш підхід справив враження на будівельників», – пояснює Олександр Шутюк. Планувальник у своєму блозі назвав такі зміни в громадському просторі на Сихові «кінцем епохи болота».

У кількох місцях алеї передбачили невеликі розширення для вуличних меблів, форму яких автор проєкту розробляв за мотивами ергономічних лав із Барселони. На вулиці також з’явилося якісне освітлення, що зробило простір привітнішим і безпечнішим. Проєктувальники орієнтувалися на звички місцевих мешканців. Тому натоптані ґрунтові стежки, що вели до під’їздів і наземного переходу, для зручності заклали плиткою.

Облаштування інклюзивного спуску стало однією з найважливіших частин проєкту. Пологий бетонний пандус зі зручними перилами відтепер забезпечує всім містянам вільний доступ до зупинки. Схожий дизайн огороджень планувальник побачив під час візиту до Кельну. «У своїх кресленнях я дещо спростив і вдосконалив конструкцію. І мої зусилля були виправдані. Важливо, що містяни дбайливо користуються створеною інфраструктурою – без вандалізму і нівечення», – зауважує він.

Одразу після закінчення робіт алея заповнилася людьми, які тут гуляють, катаються на самокатах чи просто виходять на вулицю почитати. Деякі місця дещо нагадують оглядовий майданчик, де можна спостерігати, як прибуває і від’їжджає львівський трамвай. Із транзитного маршруту алея перетворилася на місце, де жителям хочеться проводити більше часу.

«Кінець міста – не вирок», – під таким гаслом відбулася реконструкція цієї вулиці на околицях Львова. Комфортне міське середовище дорогою до зупинки є важливим для якісного громадського транспорту. Завдяки оновленій алеї маршрут до кінцевої сихівського трамваю став значно привабливішим. «Коли я дивлюся не деякі фото вулиці Вернадського, мені навіть не віриться, що це практично кінець географії Львова», – зазначає Олександр Шутюк. І справді, хорошим можна назвати те місто, в якому за приємними враженнями достатньо просто вийти на вулицю поряд із домом.

Ідеальний пристрій для роботи посеред міста

Місце зйомки: коворкінг KONTORA, пл.Євгена Петрушевича 5, Львів

У якісному та інклюзивному міському середовищі хочеться якомога більше справ робити на відкритому повітрі. В теплу пору року приємно працювати на літніх терасах кафе, в парках, десь посеред алеї видом на курсування трамвая. Ідеальним інструментом для цього стане ноутбук ConceptD 5 від Acer, що повністю оснащений усім необхідним для творчих проєктів місті чи в дорозі. Олександр Шутюк поділився своїми враженнями від користування цим ноутбуком.

Перш за все, потужний процесор Intel® Core™ i7 11-го покоління та графічна карта NVIDIA® GeForce RTX™ 3060 дозволяють насолоджуватися свободою творчості в будь-який момент і в будь-якому місці – як тільки буде час, настрій і натхнення. Це блискуче поєднання потужності та функціональності, яке можна очікувати від портативних пристроїв.

У роботі міського планувальника надзвичайно важливе точне відтворення кольорів. У цьому сенсі ConceptD 5 просто відмінний – завдяки колірній гамі 100% DCI-P3 та точності передачі кольорів Delta E <2. 16-дюймовий дисплей із роздільною здатністю 3K (3072 x 1920), пропорціями сторін 16:10 зі співвідношенням розмірів екрана і корпуса 87% дає змогу під час проєктування розкласти панелі горизонтально. Широкий асортимент доступних роз’ємів дозволяє легко під’єднуватися до потрібного пристрою і швидко ділитися матеріалами чи копіювати їх.

Завдяки вишуканій і міцній металевій конструкції і товщині лише 2 см із ноутбуком зручно гуляти містом та подорожувати за його межі. «У ConceptD 5 металевий корпус, що робить його ударостійким та естетично привабливим. Проте якщо людина неуважна, вона може поранитися або подряпати стіл. Така ціна вишуканого дизайну», – зазначає Олександр Шутюк.

З усією своєю технічною потужністю ConceptD 5 (CN516-72P) працює досить тихо. Він поєднує три 3D-вентилятори AeroBlade™ п’ятого покоління з унікальною технологією терморегуляції й охолодження. Разом це створює аеродинамічний «вихровий потік» всередині пристрою і знижує рівень шуму до 40 децибел. Як наслідок, внутрішні компоненти залишаються холодними навіть під час тривалого використання.

«У ConceptD 5 зручна велика сенсорна панель Corning® Gorilla® Glass. Під час роботи не виникає жодного бажання підключити мишку, і це фантастично», – зауважує Олександр Шутюк. Крім того, м’яка жовта підсвітка створює умови для праці навіть у найтемніших приміщеннях. Такий робочий інструмент чудово вписується у сучасний міський ландшафт. Користування ConceptD 5 від Acer принесе не лише гарний результат, але й велике задовлення.

Дізнавайтеся більше деталей про усі пристрої для професіоналів від ConceptD – ноутбуки чи монітори за посиланням.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 284 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?