РФ не вперше знищує історичні пам’ятки України. Як радянська армія брала участь в руйнуванні Києва?

Під час Другої світової, коли стало зрозуміло, що втримати Київ не вдасться, радянські мінери почали закладати вибухівку в найкращі будівлі міста.

Дата публікації: 22.3.2022 Розділ: Новини Автор: Крутько Дар'я

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 297 днів. За цей час ми опублікували 23639 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Зруйновані будинки на перехресті вулиць Хрещатик і Леніна (Б. Хмельницького). Фото: кінофотофоноархів ім. Пшеничного

Під час Другої світової війни Київ був одним із трьох стратегічних напрямків наступу. Під час оборони за 72 дні місто опинилось майже в руїнах, проте найтяжчого удару по унікальній столичній архітектурі завдали захисники міста — радянські війська ти диверсанти. Про це пише Михайло Загородній для сайту «Вечірній Київ».

Київ опинився в епіцентрі війни 22 червня 1941 року, зазнавши руйнувань в кілька етапів. У місті велись бої, тактика «спаленої землі» застосовувалась з обох сторін.

У той день киян розбудили перші бомбардування міста, які майже не припинялось до самого відступу радянських військ. Під першими вибухами постраждали військове училище на Печерську, завод «Більшовик», електростанції, авіазавод №13, центральний залізничний вокзал, військові аеродроми Бориспіль, Гоголів, Гостомель, Жуляни, київський аеропорт у Броварах.

Проте коли стало зрозуміло, що втримати Київ не вдасться, радянські мінери почали закладати вибухівку в найкращі будівлі на Хрещатику, Прорізній, Пушкінській, Інститутській, Лютеранській та багатьох інших вулицях. Вони розраховували на те, що окупаційні війська розквартирують саме там і зрештою це дійсно справдилось. У результаті вибухів постраждала переважна більшість архітектурних памʼяток історичного центру.

Пожежа в німцецькій комендатурі на вулиці Хрещатик 30\1. Фото: photohistory.kiev.ua

24 вересня 1941 року у повітря злетіла чотириповерхова будівля готелю «Спарта», де розташовувалась німецька комендатура. Від вибуху окрім німців, постраждало багато киян. Внаслідок вибуху сталась пожежа, яка ширилась Хрещатиком, та лунали вибухи в інших будівлях. Не вцілів після одного з таких підривів і перший хмарочос Києва — будинок Гінзбурга.

Зруйнований хмарочос Гінзбурга. Фото: Вікіпедія

Внаслідок масового замінування історичний центр Києва перетворився на руїни. Загалом було зруйновано 324 споруди, частина з них втрачена назавжди.

У листопаді 1941 року президент Словаччини Йозеф Тито, який перебував у Києві з візитом, відвідав одну з найвідоміших церковних памʼяток — Успенський собор Києво-Печерської лаври. Через кілька годин у ньому пролунало три потужні вибухи. Один з найзнаковіших соборів Києва, який стояв ще з 11 століття, був зруйнований. Унікальні фрески, ікони та безліч артефактів назавжди втрачені. Успенський собор відновили лише в 2000 році.

Руїни Успенського сбору. Фото: photohistory.kiev.ua

За офіційною радянською версією, Успенський собор підірвали німці, щоб знищити «національний дух» та приховати розграбування храму. Водночас останні дослідження доводять версію з замахом на життя Тито з боку радянських диверсантів.

За весь час боїв за Київ та окупацію було знищено 800 промислових підприємств, 940 будинків, 140 шкіл, згоріли університет, міська публічна бібліотека, електростанції, водопровід, об’єкти залізничного транспорту, мости через Дніпро.

Відбудовчі роботи на вулиці Хрещатик. Фото: кінофотофоноархів ім. Пшеничного

Відбудовувати місто розпочали в 1944 році із реконструкції на Хрещатику, навіть оголосивши конкурс з грошовою винагородою за проєкт. Реконструкцією головної вулиці, яка завершилась у 1955 році, керував головний архітектор Києва Анатолій Добровольський.

Вид реконструйованого Хрещатика. Фото: кінофотофоноархів ім. Пшеничного

Росія напала на Україну рано вранці 24 лютого 2022 року. Окупаційна армія знищує житлові квартали, критичну та соціальну інфраструктуру та обстрілює мирних жителів. Один із перших під обстріли потрапив Харків. Зараз центр міста розбомблений, зруйновано пам’ятки архітектури.

Раніше міністерство оборони РФ заявило про намір бомбардувати «об’єкти Служби безпеки України» в Києві. У Міністерстві культури України заявили, що «росіяни прагнуть знищити всю українську історію, намагаючись привласнити її собі». Злочинні наміри несуть загрозу і людям, і святиням Києва. За кілька десятків метрів від заявленої цілі бомбардування розташовується Собор Святої Софії з мозаїками та фресками ХІ століття.