Японський архітектор Сігеру Бан створив систему перегородок для облаштування тимчасового прихистку для евакуйованого населення. Вона вперше була реалізована в 2004 році після землетрусу. Його організація «Мережа добровільних архітекторів» (Voluntary architects’ network) реалізовує проєкти по всьому світу, один останній – тимчасовий шпиталь для хворих коронавірусом.

Зараз архітектор займається організацією тимчасового житла для біженців з України у польському місті Хелм – в будівлі колишнього супермаркету. У роботах брали учать студенти Вроцлавського університету науки та технологій. Архітектори спільно з волонтерами та студентами створили 319 перегородок.

Їх розмістили в будівлі супермаркету у Хелмі та на вокзалі у Вроцлаві.

Тимчасовий прихисток на Вокзалі у Вроцлаві. Фото: voluntary architects’ network

У притулках, створених для біженців, які залишаються там на кілька днів перед переїздом до інших міст, є туалети, душові, кухні та дитячі ігрові майданчики. Кожна секція призначена для розміщення однієї сім’ї. Вона складається з чотирьох колон та чотирьох балок, роль перегородок виконують рулони тканини. Матеріали пожертвували польські компанії.

За принципом Сігеру українські архітектори студій Drozdov & Partners, Replus bureau та Ponomarenko Bureau реалізували схожий проєкт у Львові. У Львівській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі облаштували 750 квадратних метрів тимчасового житла. Там можна розмістити 132 людини. Окрім спальних місць там є ванні кімнати та їдальня.

«Один проєкт ми реалізували з огородження швидкозбірного. Пізніше приїхали трубки, які українські виробники не могли зробити так швидко в такій кількості, фактично вони їхали з Польщі. Це картонні трубки різних діаметрів з висвердленими отворами. Вже тут по місцю ми придумували різні варіанти зашиття. Найкращий об’єкт вийшов з агроволокна», – розповів Дмитро Сорокевич з Replus bureau.

Проєкт також реалізували в спортивному комплексі «Галичина», спортивних залах навчальних закладів на вулиці Пекарській, та зараз архітектори працюють над четвертим приміщенням, локацію не уточнюють. Також вони беруть участь у локальних проєктах, допомагають на місцях, наприклад зробити електрику або обігрів.

Тимчасовий прихисток у Львівській ДЮСШ. Фото: Сергій Костяний

За його словами, деякі люди в тимчасових помешканнях живуть два тижні і планують поки там залишатись. Перегородки змінили ситуацію, адже люди отримали свій простір, відчувають приватність та мають місце для своїх речей.

Тимчасовий прихисток у спортивному залі у Львові

Українське дизайн-коммьюніті Design Against Evil запустило ініціативу «Дизайн для ворожого світу». Дизайнери, архітектори досліджують актуальні потреби в сховищах, прихистках, барикадах, понівечених ворогом житлових районах.

У Телеграм-каналі вони публікують швидкі та доступні рішення, що можуть вирішити потреби у складний воєнний час.

«Наші нові контексти радикально інші: ворожі, незатишні, мінливі, аскетичні, тривожні. І ми тимчасово маємо навчитися жити в них, залишаючись сильними, емоційно стабільними, маючи базовий рівень комфорту, зберігаючи повагу одне до одного і гарний настрій. Зараз ми потребуємо дешевих і простих рішень, які можна втілити з небагатьох доступних матеріалів, без спеціальних навичок та специфічного інструменту», – розповідає один з засновників Юрій Грановський.

Експерти готові консультувати і допомагати з втіленням ідей, допомагати волонтерам, які працюють на місцях.