Російські військові в Алеппо. Фото: Mil.ru / Вікіпедія

У той час, як все частіше лунають порівняння російського вторгнення в Україну з Другою світовою війною, The Guardian пропонує звернути увагу на більш недавній приклад — війну в Сирії. В Україні Росія використовує ту саму тактику, та й чимало російських командирів, які зараз руйнують українські міста, набули досвіду саме в боях в Сирії.

Росія долучилася до сирійської бійні у 2015 році на боці диктатора Башара аль-Асада. Цілі міста було стерто з лиця землі. Саме від російських авіаударів загинуло майже 25 тисяч цивільних, за оцінками моніторингової групи Airwars.

В Алеппо та Гуті, передмісті Дамаска, російські бомби падали на лікарні, школи, ринки, на черги цивільних, що стояли за хлібом. Російська авіація допомагала асадівським військам брати міста в облогу, через яку містяни буквально помирали від голоду. Погоджуючись на гуманітарні коридори, Росія та армія Асада обстрілювали людей, які намагалися евакуюватися.

Жителі Алеппо в черзі за хлібом. Фото: Voice of America News: Scott Bobb / Вікіпедія

Колишня послиня США при ООН Саманта Пауер наводить паралелі блокади Маріуполя зі знищенням Алеппо.

«Російська Федерація продемонструвала, що її підхід до Маріуполя буде таким самим, як був у сирійського уряду до Алеппо», — заявила вона 25 березня, прибувши до Польщі разом з президентом Джо Байденом, повідомляє Суспільне.

У 2008 році сирійське місто Алеппо нараховувало майже 1,7 мільйона жителів і вважалось другим за величиною містом Сирії. У 2016 році російські війська «килимовими» бомбардуваннями практично знищили місто включно з пам’ятками ЮНЕСКО, нагадує вона. Були моменти, коли українцям у Маріуполі казали, що будуть гуманітарні паузи, люди приходили, часто з літніми, з дітьми («як мати я це навіть уявити не можу», додає Пауер) — і в цей момент починалися обстріли.

The Guardian виокремлює п’ять ключових елементів з «сирійської методички», яку Путін зараз використовує в Україні.

1. Облога і виснаження міст

Асадівські та російські сили брали міста в облогу, аби голод і виснаження змусили здатися. Такою була облога Алеппо у 2016 році. Повстанців спершу відрізали від постачань, потім планомірно видавлювали, вулиця за вулицею, протягом шести місяців. Весь цей час місто хаотично бомбили. У 2017 році загалом 4,9 мільйона сирійців опинилися в облозі або в районах, куди не доходило постачання.

Зараз те ж відбувається в Маріуполі. Припускають, що так само хотіли взяти в облогу Харків та Київ, однак українські сили не дозволили оточити ці міста, зберігши шляхи постачання.

Алеппо. Фото: aladdin hammami / Unsplash

2. Атаки на цивільну інфраструктуру

І в Сирії, і в Україні російські війська обирають воєнними цілями цивільні об’єкти. Це, звісно, заборонено міжнародними конвенціями, але дуже ефективно, передусім як спосіб залякування та підриву морального духу — тобто як тероризм.

Протягом восьми місяців облоги Алеппо було здійснено щонайменше 16 атак на лікарні. Так само бомбили шпиталі в інших містах. Є чимало задокументованих випадків, коли прицільні навмисні удари по лікарнях здійснювала саме російська авіація.

З 24 лютого ООН задокументувала щонайменше 43 атаки на медичні установи в Україні, принаймні 12 людей загинуло безпосередньо від ударів. А ще безліч пацієнтів опинилися без допомоги, зокрема онкохворі діти в Чернігові, які не можуть отримати навіть знеболювальне.

З 2015 року в Сирії також зафіксовано 204 атаки на продуктові ринки. Сирійських дітей бомбили у школах просто під час навчань. В Україні навчальний процес призупинено, але у школах переховуються цивільні. Так, 400 людей ховалися у школі мистецтв у Маріуполі, коли на неї скинули бомбу. У Харкові зруйновано приблизно пів сотні шкіл.

Також у Сирії росіяни та асадівці бомбили об’єкти, що забезпечували воду, газ і електрику. В Україні росіяни почали виводити з ладу таку інфраструктуру ще за кілька днів до масштабного вторгнення: 22 лютого внаслідок обстрілів було відключено Луганську ТЕС, яка є основним джерелом тепла та світла в області.

3. Масове використання зброї невибіркової дії

Невибіркове використання зброї Росією перетворює цілі житлові квартали на руїни. 80-90% Маріуполя і Волновахи зруйновано вщент. Кількість загиблих за таких обстрілів — величезна, тіла лежать на вулицях. Люди днями не виходять із підвалів. Варто поглянути на фотографії зруйнованого Алеппо, щоб побачити той же почерк.

Зруйнований житловий квартал в Алеппо. Фото: Foreign and Commonwealth Office / Вікіпедія

У Сирії Росія сотні раз застосовувала термобаричні заряди («вакуумні бомби»), касетні бомби (безліч дрібних елементів розкидаються на великій площі й можуть вибухати багато років по тому), реактивні системи залпового вогню «Град» (початково призначені для польових битв на відкритих територіях і аж ніяк не для враження об’єктів у населених пунктах).

«Те, що Росія чинила в Сирії, важко описати словами — інтенсивні атаки, які винищували цілі райони. Щонайменше 12 літаків одночасно бомбили житлові квартали, а коли закінчували, їм на зміну прилітали інші 12», — розповідає Фадель Абдул Гані, голова Сирійської мережі за права людини.

Росія використовує інші країни як полігони для тестування нової зброї. Міністр оборони вихвалявся, що в Сирії випробували 300 нових типів озброєння. Зараз російська влада стверджує, що в Україні вперше застосували надзвукові ракети (у Делятині Івано-Франківської області).

4. Маніпуляції з гуманітарними коридорами

І в Сирії, і в Україні російські військові погоджували зелені коридори, а потім в останній момент починали обстрілювати маршрут. Колони автобусів із людьми, які чекають на відкриття коридору, були типовим явищем для сирійської війни. Часом росіяни оголошували коридор без попереджень і погоджень з гуманітарними організаціями, аби спостерігачі не могли контролювати маршрут. Також не залишалося часу на підготовку — тому люди просто не встигали ним скористатися.

«Важливий урок, який дає Сирія, — коли в них на меті досягти воєнної та політичної перемоги, їх практично нічого не зупинить, і гуманітарні коридори для них один із засобів досягнення цілі», — зазначає Емма Білс з Близькосхідного інституту у Вашингтоні.

Ще одна тактика Росії, яка часто використовувалася в Алеппо, — погодитися на евакуаційні коридори, а потім заявити, що всім була дана можливість залишити місто, тож всі, хто лишився, — «терористи».

Розстріляні евакуаційні автобуси в Алеппо. Фото: VOA News / Вікіпедія

5. Дезінформація

Дотепер Росія не визнала вбивства жодного цивільного в Сирії. Після вторгнення в Україну пропагандистська машина запустилася на повну потужність — в Росії навіть заборонено вживати слово «війна». Показовою є реакція на такі очевидні воєнні злочини, як бомбардування пологового будинку в Маріуполі. На цьому відео російський дипломат з кам’яним обличчям показує світлини двох поранених вагітних, запевняючи, що це одна й та ж акторка, яку перевдягали спеціально для фото.

Жінка на цій фотографії згодом загинула від травм, разом з ненародженою дитиною

Під час війни в Сирії росіяни постійно заявляли, що волонтерська група Білі Шоломи робить буцімто постановочні відео з кадрами наслідків бомбардування цивільних людей. Після вторгнення в Україну речник Міноборони РФ Ігор Конашенков заявив, що українці наслідуватимуть сирійські Білі Шоломи і робитимуть такі самі «фейкові» відео з загиблими цивільними.

Російська кампанія з дезінформації, як констатує дослідниця Human Rights Watch Сара Каялі, мала певний успіх. Пропаганда змусила багатьох сумніватися в масових убивствах мирного населення в Сирії.

Що далі?

Оскільки у Сирії на певному етапі пішла в хід хімічна зброя, чимало хто побоюється, що те саме може повторитися в Україні. Відомо, що в сирійській війні зарин застосовував Башар аль-Асад, але «під чужим прапором» — начебто це зробили повстанці.

Те, що Росія поширює дезінформацію про лабораторії з біологічною та хімічною зброєю в Україні, підживлює ці побоювання.