Усі зображення зі сторінки instagram.com/child_of_socialism

У будинок Харківської обласної адміністрації, розташований на вулиці Сумській поряд із центральною площею Свободи, першого березня потрапила російська ракета, під завалами загинули 24 людини.

Один з ескізів реконструкції Харківської ОДА

У мережі вже почали з’являтися архітектурні пропозиції щодо відновлення, а заразом і осучаснення цієї будівлі, зведеної 1954 року за сталінських часів.

Архітекторка-реставраторка Юлія Фролова вважає, що будівлю можливо реставрувати і це слід зробити без змін оригінального проєкту. Про це вона сказала в коментарі Child of Socialism.

Основного руйнування зазнало праве крило будівлі. Пошкоджено дах, частково відсутнє перекриття між першим і останніми поверхами. Повністю вибито вікна головного фасаду, вхідні двері вигорнуло всередину фоє — це результат вибухової хвилі ззовні.

При цьому архітекторка звертає увагу, що пожежу, яка виникла внаслідок ракетного удару, швидко загасили й будівля не постраждала від вогню. Також майже цілі вікна з торця свідчать про те, що вибуху всередині самої будівлі не сталося. Це значною мірою полегшує відновлення — опорні стіни цілі, а міжповерхові перекриття можна швидко відновити.

«Сталінський період для більшості українців може бути болісним, а реакція суспільства однозначною — ліквідація. Тому ми в мережі вже можемо побачити творчі роздуми на “поліпшення та осучаснення”», — зазначає вона.

Один із ескізів реконструкції Харківської ОДА

Проте, наголошує Фролова, Майдан Свободи має сформований ансамбль забудови, частиною якого є будівля обладміністрації. Її варто залишити в автентичному стані — «щоб законсервувати цей період історії в камені».

«Проста відмова від спільної пам’яті не вирішить питання спадку тої доби. Споруда — це тільки форма і образ тої епохи, а не сама епоха. Не треба її поліпшувати, адже будь-яка зміна у цьому випадку нагадує пластичну хірургію — намагаючись виправити візуальну ваду, ви ще більше її підкреслюєте або приховуєте, наслідки чого можуть проявитися в наступному поколінні… Кожен архітектурний період забудови має свої естетичні та ментальні значення для суспільства», — вважає архітекторка.

На її думку, поліпшувати краще саму площу Свободи: «Необхідність для таких великих плацдармів для мітингів і маршів уже відпала, наразі час громадських просторів, з новою ліберальною естетикою».

Мистецтвознавиця Зоя Звиняцьківська у коментарі «Хмарочосу» зауважила, що руйнування, нанесені ворогом, дають можливість осучаснити міста та частково позбутися хаотичної забудови. Під час відновлення слід враховувати сучасні урбаністичні вимоги: інклюзивність, зручність, доступність, належну кількість зелені й сонячного світла.

«Але наївно думати, що війна змінила український будівельний бізнес. Вже з’являються “проєкти”, виконані в гірших традиціях українського архітектурного бикоко, нашвидкуруч, без розуміння і смаку — аби освоїти гроші. Вочевидь нам всім доведеться стримувати шалений тиск забудовників, які вже бачать у відновленні шалені можливості для себе і будуть діяти так само нахабно як і раніше — з тією різницею, що нині вони ще будуть вдавати з себе “рятівників країни, які відчайдушно відбудовують її, даючи житло людям”», — наголошує Звиняцьківська.

На її думку, слово має сказати місцева влада, і питання відновлення таких знакових споруд, як Харківська ОДА, повинно вирішуватися публічно, фахово і за участі громадськості.