Репортери The New York Times склали карту вбивств у Бучі

Фото з фейсбук-сторінки МОЗ України

Репортери та фотографи The New York Times провели у Бучі понад тиждень, особисто задокументували близько трьох десятків випадків убивств цивільних жителів, опитали свідків і склали карту місць воєнних злочинів.

Російські танки підійшли до Бучі у перший же день, 24 лютого, розстрілюючи автівки на дорозі, а також убивши жінку в саду її будинку. Але ці злочини перших днів, зауважує видання, блякнуть поряд із тим, що відбувалося далі.

Після розгрому перших російських колон прийшло підкріплення. Ворог облаштував базу в житловому комплексі біля школи №3 на Вокзальній вулиці. Поряд у недобудованій багатоповерхівці розташувався снайпер, з п’ятого березня він стріляв у все, що рухалося в його полі зору. Також базу влаштували у заводі скловиробів. Голова Бучанської прокуратури Сергій Кравченко зазначає, що чимало катувань, розстрілів і зґвалтувань чинилися саме на цьому заводі.

Фото: Офіс президента

Жителі Бучі зустрічали смерть зненацька посеред буденності. Четвертого березня 50-річний Володимир Феоктістов вийшов по хліб до сусідів, які пекли його у себе вдома. Сусіди чули два постріли, а наступного дня побачили на вулиці тіло. Ще через день змогли перевезти його на тачці до моргу.

Вчителька на пенсії Людмила була застрелена п’ятого березня, коли вранці відчиняла двері будинку. Її тіло так і пролежало на порозі впродовж місяця. Тіло її молодшої сестри, що мала ментальну інвалідність, знайшли на підлозі кухні. Незрозуміло, як саме вона померла.

Того ж дня батько і син вийшли з дому на вулиці Яблунській, щоб трохи пройтися — сина відразу застрелили росіяни. «Він промучився всю ніч і помер о 8:20», — каже батько Іван. Тіло закопали у дворі.

Загалом після відходу окупантів на Яблунській лишилися лежати щонайменше 11 тіл.

Фото з фейсбук-сторінки МОЗ України

Брати 43-річний Роман Гаврилюк і 46-річний Сергій Духлій відіслали рідних до безпечного місця, а самі лишилися наглядати за будинком і двома собаками. І їх, і обох псів, знайшли розстріляними у подвір’ї.

Невдовзі росіяни стали обшукувати будинки, відбирали телефони і комп’ютери. Людей виганяли з домівок і селилися там самі. 65-річна Тетяна Масановець розповідає, що з її будинку все покрали, а одну з кімнат використовували як туалет. Росіяни заїжджали технікою просто у сади та городи, зносячи паркани.

66-річний Володимир Шепітько перебрався з дружиною до шкільного підвалу, а коли дев’ятого березня навідався до будинку, щоб забрати деякі продукти, виявив, що там уже живуть росіяни. Знову повернувшися додому після відходу окупантів, він побачив свій дім розореним, а у погребі лежала мертва жінка в шубі на голе тіло. Поряд знайшли використані презервативи. Цю жінку вбили пострілом у голову.

Шестеро мешканців будинку для літніх людей померли від голоду, кажуть працівники ритуальної служби, які забирали тіла на початку квітня. В сусідньому будинку, за їхніми словами, знайшли повішену жінку.

24 березня 20-річна Тетяна Січкар вийшла з батьками провідати бабусю. Почулися постріли, жінка впала на землю й побачила свою 46-річну матір вже мертвою, в калюжі крові.

Особливо підозріло ставилися до чоловіків призовного віку. Пенсіонерка Наталія Олександрівна розповідає, що росіяни затримали її племінника, а коли війська вийшли з Бучі, його тіло знайшли у підвалі. Йому вистрілили у вухо.

Карта злочинів, які задокументували у Бучі The New York Times

Люди, що пережили Бучанську різанину, свідчать, що з кожним днем росіяни ставали все жорстокішими. В останній тиждень бої у передмісті ставали запеклішими, ЗСУ вибивали окупантів. Готуючись до відходу, росіяни стали розстрілювати затриманих, та й усіх, хто траплявся їм на шляху. Згодом українська поліція знайшла на одній вулиці обгорілі тіла п’ятьох членів родини, зокрема двох жінок і дитину. Ще п’ять тіл знайшли у підвалі дитячого літнього табору, де базувалися росіяни. Тіла зі зв’язаними за спиною руками також знаходили на вулицях і в заводі скловиробів.

Виглядало так, що росіяни мстилися мирним жителям за воєнні поразки. Тероборонець Сергій Петровський згадує, як українські військові підірвали російську бронетехніку й наступного дня окупанти їздили вулицями й хаотично стріляли з важкої техніки по будинках у Мотижині. Старосту села, Ольгу Сухенко, вбили разом із чоловіком і 25-річним сином.

Головний наглядач кладовищ Бучі Сергій Капличний зазначає, що лише двоє з убитих у Бучі були військовими, решта — мирні жителі.

За останніми даними, озвученими міським головою Бучі Анатолієм Федоруком, виявлено 403 тіла людей, вбитих і закатованих під час російської окупації. 12 квітня у місті приступили до ексгумації тіл з другої братської могили, де поховані 56 людей.