За законом в умовах воєнного стану держава дійсно має право відчужувати майно та використовувати для оборони ресурси всіх форм власності. І в ході бойових дій, і в тилу армії, солдатам доводиться жити не лише в комунальних закладах, але й в приватних помешканнях.
Повага до особистого простору містян і селян, що тимчасово покинули свої домівки стала справжнім феноменом. Солдати прибирають, за потреби годують домашніх тварин і залишають господарям свої пайки в знак вдячності.
«Перепрошуємо, що вибили вхідні двері. Ми зайшли сюди при звільненні села і перевіряли будинок. Через негоду залишилися у Вас на довший час. Перепрошуємо за всі незручності. З повагою до Вас, та сподіваємось на розуміння! Захисники України», – таку записку залишили українські добровольці в одному з будинків у селі Нова Басань на Чернігівщині.
Її написав Андрій Піхоцький із Батальйону Братства Дмитра Корчинського першого квітня 2022 року. Напередодні разом із ЗСУ батальйон Андрія приїхав на спільне завдання на Чернігівщині. «Ми побачили в тепловізор російські війська, що відступали. Як годиться, влаштували їм на прощання невеличкий бій», – згадує Андрій. В очікуванні підкріплення та контрнаступу ворога військовим довелося залишитися в селі на ніч.
Перевіривши довколишні оселі на наявність диверсантів, військові вибрали для ночівлі стратегічно вигідний будинок. «Оскільки ми виїхали на коротке завдання, спочатку не планували залишатися надовго. Потрібно було ночувати на позиціях, а на вулиці було досить зимно, як на кінець березня», – розповідає Андрій.
Зайшовши в сільську оселю, солдати були вражені побаченим. На столі досі стояли вже засохлі троянди, а по всьому помешканню висіли різнокольорові повітряні кульки. Ймовірно, війна застала власників посеред сімейного свята.
«Сліди присутності десяти чоловіків у невеликому будинку складно не помітити. Хотілося, аби господарі знали, що в їхньому домі ночували саме українці, а не росіяни. Тому я вирішив написати невелику записку і подякувати їм за можливість провести ніч у теплі», – згадує Андрій.
Перед від’їздом часу на повноцінне прибирання не було. Втім, солдати встигли підмести за собою. На знак вдячності господарям помешкання вони залишили їжу зі свого пайка.
А от від їжі, яку тимчасовим постояльцям пропонували місцеві мешканці, солдати здебільшого відмовлялися. «Ми розуміли, що за якийсь час ситно поїмо на базі, а селяни ще довго чекатимуть гуманітарну допомогу», – пояснює військовий.
Микола Чабан, звукорежисер у довоєнному житті, а тепер військовослужбовець ЗСУ, разом зі своїм підрозділом живе на окраїні села на Київщині. Солдати зайняли будинок місцевого лікаря, який дав згоду на розквартирування української армії вдома. «Ми в гостях у наших людей, за яких ми б’ємося, і намагаємося в усьому виявити повагу до їхнього дому. Нічого не ламаємо і не нищимо», – зазначає Микола.
Дванадцять військових на килимках і в спальниках ночують у найбільшій кімнаті будинку. Аби всі помістилися на підлозі, деякі меблі довелося винести в сарай. Утім, перед від’їздом солдати обіцяють усе повернути на місце.
«Будинок має гарний інтер’єр. Я не можу його назвати багатим чи помпезним. Проте відчувається, що оселю доглядали і обживали з любов’ю, – розповідає Микола. У нас був суворий наказ від командування нічого не зламати і не зруйнувати». Солдати регулярно прибирають у будинку.
Схожі записки, як і випадки прибирання випадкових пристанків українськими солдатами, непоодинокі. «Дякуємо за притулок і затишок. Ми намагалися нічого не пошкодити. Кішечок погодували. З повагою, Збройні Сили України!», – написали українські військові в помешканні іншого звільненого села.
Не менш зворушливою подекуди є відповідь цивільних. Один із українських військових розповідає, що віддав місцевим жителям форму на прання. Отримавши службовий одяг свіжим і чистим, солдат знайшов у кишені флісової кофти отаку записку: «Бажаю від щирого серця повернутися додому живими і здоровими. Нехай Вас Господь Бог оберігає. З великою повагою до Вас, Любов». «Ну і як тут не перемогти з такими людьми», – запитує військовий на свої сторінці у соціальній мережі.
За законом після закінчення воєнного стану держава повинна відшкодувати збитки за примусово відчужене майно, що перебуває у приватній або цивільній власності. Наразі займані військовими будинки в повному порядку. А замість нарікань на відшкодування їхні власники переповнені вдячністю і повагою до українських військових.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті