Чому важливо засклити вікна у пошкоджених будинках до зими? І як це зробити?

У багатьох будинках в містах, де точились бої та падали ворожі ракети, вибуховою хвилею вибивало вікна та двері. До війни Україна імпортувала майже все енергозберігаюче скло з РФ та Білорусі, пишуть «Тексти».

В Ірпені на Київщині місцева влада оглянула 17535 об’єктів, з них 885 – повністю зруйновані, 2738 – частково, 8651 – поверхнево пошкоджено. Це означає, що понад 70% міста зазнало пошкоджень.
У місті є будинки, які зазнали не найгірших руйнувань. Такі будинки можливо повернути до життя відносно недорого. Завислі у вікнах уламки скла дуже небезпечні при падінні. Основне скло вже випало, але уламки продовжують випадати. Також з приміщень вітром виносить штори, жалюзі, легкі тканини, папір.

Запобігти цьому можна, якщо зробити три речі (після детальних фото- та відео фіксації):

• зняти всі розбиті склопакети,
• винести їх на утилізацію,
• закрити віконні отвори бодай ПВХ плівкою на дерев’яних каркасах.

Для одного квадратного метру це може коштувати 200 гривень. Це можна робити як власними силами, так і силами ОСББ, неформальних груп сусідів.

Вартість однокамерного енергозберігаючого склопакету зі встановленням сьогодні – близько двох тисячі гривень за квадратний метр. Влада обіцяє такий алгоритм відновлення:

• керівники ОСББ передають орієнтовні площі пошкодження,
• місто акумулює у себе на рахунках кошти, оголошує тендер з середньозваженою ціною,
• а потім обирає підрядника, який виконує роботу.

У деяких випадках заміну потрібно робити з розбиранням підвіконників, демонтажем усієї віконної рами, утепленням відкосів та штукатуркою і шпаклівкою стін. Також багато фасадів потребують капітального ремонту, утеплення, відновлення фрагментів стін.

2021 року Україна імпортувала майже 340 тисяч тонн скла для виробництва вікон на 150 мільйонів гривень. Тобто за кілька місяців війни виникла потреба у додатковому виготовленні як мінімум річної норми скла. Сучасне листове скло для енергозберігаючих склопакетів Україна імпортує майже на 100%.

З Росії у 2021 році Україна отримала 150 тисяч тонн скла (або приблизно 43%), з Білорусі 100 тисяч тонн, (це десь 31%), 40 тисяч тонн з Польщі і Туреччини, (приблизно 12%), 17 тисяч тонн з Болгарії – 5%, та 12 тисяч тонн з Азербайджану – 3,5%.

Для енергозберігаючого скла в наших склопакетах потрібна складна технологічна лінія довжиною майже кілометр. Поклади кварцевих пісків – сировини для скла, яку Україна експортувала головним чином (на 98%) в Росію і Білорусь, розташовані здебільшого на Донбасі. Тобто Росія з нашої сировини робила скло і продавала його нам.

Сьогодні поблизу Києва відкрилося багато виробників вікон. До вторгнення ринок був досить великий, тому зараз є в наявності і різні види склопакетів під індивідуальні розміри, і фурнітура.