Як розподіляти житло після війни: аналітики Cedos сформулювали 37 тез

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 99 днів. За цей час ми опублікували 24773 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Програми післявоєнного відновлення житла, які повторюватимуть ті самі помилки житлової політики, лише погіршать житлову кризу. Про це йдеться в дослідженні аналітичного центру Cedos.

Сучасний стан

Сучасний стан житла в Україні аналітики описали у перших 16 тезах. До війни Україна була однією з країн з найбільшою часткою житла у приватній власності (понад 90%). З цим пов’язано те, що багатоквартирні будинки майже не ремонтують – відсутні будинкові фонди на капремонти, бо власники квартир їх не створюють, не хочуть витрачати на це зайві кошти. Люди зазвичай купують житло, інвестуючи в проєкти забудовників. Оподаткування нерухомості не працює ефективно, що дозволяє людям скуповувати квартири для заробітку грошей.

Орендувати дорого і небезпечно, адже права орендарів ніяк не захищені. В Україні існують закони про соціальне житло — квартири, які держава здає в довгострокову оренду на пільгових умовах — однак на практиці воно майже відсутнє, наприклад, у Києві торік налічувалося лише 72 такі квартири.

Виклики

Потреба швидко забезпечити сотні тисяч людей житлом має чимало ризиків. Аналітики скептично ставляться до модульних містечок, побоюючись, що для багатьох вони можуть стати постійним житлом. З іношого боку, домінування інтересів забудовників може призвести до будівництва великої кількості неякісного житла, яке до того ж можуть зводити коштом зелених зон і публічних просторів. Значною проблемою є й відсутність регулювання ринку оренди — у деяких областях ціни стрибнули на 225%.

Читайте також: Яким буде соціальне житло для переселенців: державна власність, 3-5 поверхів

Принципи

Дослідники сформулювали 11 принципів відновлення і розподілу житла після війни. Зокрема, наголошують на тому, що дах над головою має бути пріоритетнішим за активи — мається на увазі зруйновані квартири й будинки, в яких ніхто не жив і які слугували активом для власників. При цьому внаслідок війни житла потребують і ті люди, які не мали квартир у власності.

Перш за все державу закликають фінансувати створення соціального та неприбуткового житла. Наступним кроком може стати підтримка альтернативних форм власності, наприклад, кооперативів, а також людей, які купують житло вперше.

«Необхідним кроком є завершення безоплатної приватизації житла. Усе житло, яке буде придбане чи збудоване за кошти бюджету або міжнародних донорів, має залишатися неприбутковим і не підлягати приватизації», — вважають у Cedos.

Щодо оренди, аналітики пропонують низку перехідних рішень: державні субсидії (ваучери) на оренду житла у приватних осіб; державне страхування нерухомості приватних осіб, які здають її за пільговими цінами; створення соціальних агенцій оренди, які оформлюють довгострокові договори з власниками житла і перездають його в оренду іншим людям.

Читайте також: Відбудова України – шанс на справедливу житлову політику. Якою вона має бути?

Крім того, закликають реформувати оподаткування нерухомості. Податок може бути прогресивним, тобто володіння кожним наступним об’єктом нерухомості має бути дорожче.