Громадський простір з укриттям та прихистком для переселенців замість промзони: як виглядає KIVSH у Львові?

Напередодні війни повідомлялось про завершення ревіталізації чотирьох будівель, які побудували наприкінці XIX століття.

Дата публікації: 1.6.2022 Розділ: Топ-новини Автор: Крутько Дар'я

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 290 днів. За цей час ми опублікували 23590 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У Львові на вулиці Шевченка, 120 колишні австрійські військові казарми перетворють на відкритий громадський і креативний простір KIVSH. Цегляні будівлі, які знаходились на території нефункціональної промзони, вмістили в собі офіси, коворкінги, кав’ярні та укриття. Проєкт розробило архітектурне бюро AVR Development.

Перші будівлі на цій території з’явились наприкінці XIX століття – проміжку між 1892 та 1895 роками. Йдеться про казарми артилерії ім. Леопольда Сальватора – австрійського ерцгерцога з Габсбург-Лотаринського дому. Для будівництва казарм використовувалася різна цегла. Під час перебудови була знайдена цегла з клеймами львівських цеголень REISS, MAŁANICZ, PEŁCZYNSKA 23.

Напередодні війни повідомлялось про запуск чотирьох будівель австрійського періоду. У лютому там завершували внутрішні ремонтні роботи та облаштовували бульвар й громадський простір на території.

Читайте також: У Львові balbek bureau розробляє інтер’єр кондитерської у приміщенні колишніх казарм

Вхід в простір доступний та відкритий для всіх.

Укриття облаштували на першому поверсі однієї з будівель, туди можна приходити під час повітряної тривоги.

На початку березня у спортивному клубі Smartass облаштували притулок для вимушених переселенців.

Наступні дві черги робіт щодо ревіталізації простору планували завершити до 2025 року. Зокрема, у другій черзі мають провести ревіталізацію ще двох австрійських будівель. Інші радянські приміщення планують перетворити на івент-хол, художні резиденції, арт-майстерні та галерею, де експонуватимуть роботи сучасних митців.

За словами директорки простору Катерини Книжицької, KIVSH поставив собі за ціль переосмислити архітектурну спадщину та надати їй нових сенсів. «Це проєкт, в центрі якого є людина. Перш за все ми думаємо, як люди будуть себе почувати в цих стінах та в цьому просторі. Нам важливо, щоб кожен, хто завітає в KIVSH, знайшов для себе заняття та затишне місце», — пояснила вона.

Територія простору займатиме 20 тисяч квадратних метрів. KIVSH об’єднає в собі п’ять векторів: локації для роботи та партнерства, локацію спорту, краси та здоров’я, локацію смаку, освітній вектор та локацію мистецтва. Зокрема, у просторі буде фітнес-клуб Smartass, зона краси та здоров’я, фудкорт, де поєднають гастрономічні заклади з різноманітною тематикою та кухнею. Також там будуть галереї, художні резиденції та майстерні.

Фото: facebook/Львів.Містобудування