Експерти стверджують, що Україна має віддати на довгострокове відновлення дикої природи ділянки, понівечені під час бойових дій. Такий план реалізувала Франція, яка віддала на довічне відновлення 1200 квадратних кілометрів родючих земель після Першої світової війни, пише Українська природоохоронна група.

Екологи проаналізували супутникові знімки Ізюмського району Харківської області до і після бойових дій. Вони застосували методику обрахунку наслідків обстрілів для ґрунтів.
На знімку зображена ділянка полів, засіяних озиминою, площею в один квадратний кілометр. Там нарахували 480 воронок від снарядів калібру 82 мм, 547 воронок від снарядів 120 мм і 1025 − калібру 152 мм.

Лише на цій ділянці в ґрунт потрапило 50 тонн заліза, одна тонна сполук сірки та 2,35 тонн міді. Важко обрахувати обсяг важких металів і інших сполук. Крім того, вибухами вивернуто щонайменше 90 тисяч тонн ґрунту.

«У результаті розриву боєприпасів будь-якого калібру відбувається часткова хімічна реакція, що призводить до забруднення ґрунтів та атмосфери. Окрім відносно безпечних СО2 та водяної пари, у процесі окиснення кілограму вибухівки в повітря потрапляє кілька десятків куб. м токсичних газів: SO2, NOx, CO», – пояснюють екологи.

У землі залишається частина металевих уламків та речовин, а решта розлітаються та осідають довкола. Крім того, частина боєприпасів мають елементи, виготовлені з використанням збідненого урану.
В Україні до війни еродованими (які зазнали руйнівної дії води та вітру) були визнані майже 26% (16 млн га) ґрунтового покриву й понад 15% з них потребували виведення з обробітку та консервації. Це сталось через несталі методи ведення сільського господарства та розміщення багатьох розораних територій на схилах.

Що робити з еродованими бойовими діями землями?

Екологи вважають, що найлегшим та безпечним рішенням буде просто покинути забруднені боєприпасами території. Як це, приміром, зробили в «Червоній зоні» у північно-східній Франції. Понад 1200 квадратних кілометрів родючої французької землі в районі Верденської битви були визнані владою як повністю розгромлені. Тоді була введена заборона доступу, територія була класифікована за ступенем пошкодження.

Досі там не зупинені розміновувальні роботи, але місцева влада надає оцінку у 300-700 років, які необхідні для повного очищення території нинішніми темпами. Масштаби забруднення і пошкодження ґрунтів в окремих районах Сходу і Півдня України, що відбулись навесні 2022 року під час російсько-української війни, − не менші за масштаби подій у Вердені.

Зазвичай держави, землі яких серйозно постраждали від обстрілів пропонують вилучення таких територій з обробітку. Таке рішення прийняла Франція у 1918 році, країни Балканського півострова після війни 1999 року та деякі інші. З огляду на хімічне, а подекуди й радіоактивне забруднення ґрунту й води в різних місцях природа відновлюється по-різному. У деяких місцях «Червоної зони» рослинність не змогла відновитися й за понад століття.

Утім, на тій території, де довгі роки не ступала нога людини, рослини таки змогли відвоювати територію, а вирви від вибуху боєприпасів стали частиною ландшафту.

Реабілітація землі, розчленованої воронками, є дорогою і ресурсозатратною. Водночас альтернативний сценарій – полишити територію в спокої і дати природі відновитись – не потребує жодних коштів.