Українці лишаться за кордоном надовго, і найбільша за століття міграційна криза лише починається, вважають у Європі

За майже чотири місяці війни понад 7,5 мільйона українців виїхали з країни, ще більше — стали внутрішніми переселенцями. Вже зараз ці цифри перевищують попередні прогнози ООН про чотири мільйони українських біженців, і світ стоїть на порозі найбільшої міграційної кризи за століття, пише The Guardian.

Європейські організації, які займаються допомогою українським біженцям, готуються міняти короткотривалі заходи на програми з довгою перспективою, адже криза триватиме багато місяців, якщо не років.

«Зараз ми перебуваємо на перехідному етапі. Найбільше питання — як ми можемо підтримати людей у середній і довготривалій перспективі», — зазначає Джейсон Філіпс з Міжнародного комітету порятунку.

Кріс Мельцер із німецького відділення Управління Верховного комісара ООН у справах біженців засвідчує ознаки втоми у волонтерському секторі, однак зауважує, що ентузіазм підупав значно менше, ніж очікувалося.

Читайте також: Як живуть українки за кордоном і чому не всі з них повертаються?

Польща прийняла 3,5 мільйона українців — це найбільша хвиля міграції з часів Другої світової війни. Більш як половина біженців планували зупинитися у друзів чи в доброчинців. Але такі пропозиції діють протягом обмеженого часу. В таких містах, як Варшава, ще й до російського вторгнення в Україну відчувався брак доступного житла, а ціни на оренду зростали.

Значний тягар взяла на себе Молдова, прийнявши 100 тисяч українців, що становить 5% власного населення — це найбільша частка серед європейських країн. При цьому Молдова — найбідніша держава Європи, з інфляцією до 27% і майже цілковитою залежністю від газу з Росії та Білорусі.

Німеччина прийняла приблизно 720 тисяч біженців — найбільше з усіх країн, які не межують з Україною. Тут також бракує доступного житла. Громади будують модульні містечка та готують місця в гуртожитках.

Однак Ульріке Лессіг з організації Be An Angel, що перевезла понад п’ять тисяч українців до Німеччини, наголошує, що чимдалі, то сильніше переселенці мріють про «житло з дверима, які можна зачинити». Табори біженців і притулки не можуть бути довготривалим рішенням.

За спостереженнями німецької волонерки, новоприбулі намагаються знайти роботу та облаштувати стабільний побут, навіть якщо заявляють, що повертатимуться до України. 

Зараз потік людей до України перевищує кількість тих, хто навпаки виїжджає за кордон. Це не обов’язково означає, що люди повертаються додому назавжди — вони можуть просто приїжджати за речами, документами або родичами. Водночас волонтери вважають, що українці мають сильне бажання повернутися, щойно ситуація налагодиться.