Хто в ЄС мешкає в найтісніших квартирах і де витрачають на житло найбільше?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 287 днів. За цей час ми опублікували 23557 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У найбільшій тісноті серед країн Євросоюзу живуть румуни, згідно з даними Євростату. Принаймні у 2020 році понад 45% населення Румунії мешкали в перенаселеному житлі.

Не набагато краща ситуація у Латвії (42,5%), Болгарії (39,5%), Польщі (майже 37%) та Хорватії (36,2%).

Загалом 17,5% населення країн ЄС не мають достатньо кімнат відповідно до розміру родини, обставин і віку співмешканців. Особливо складно стало жити в перенаселених квартирах під час коронавірусних карантинів, коли діти гралися, а дорослі дивилися телевізор в одній кімнаті. Тіснота також сприяла швидкому поширенню вірусу.

Частка населення, яке живе в переповненому житлі. Що темніший колір — то більший відсоток складають такі домогосподарства серед жителів країни

Натомість достатньо простору мають жителі Кіпру (лише 2,5% населення мешкають у перенаселеному житлі), Ірландії (3,2%) та Мальти (4,2%). Низькі показники також у Нідерландах (4,8%), однак зазначимо, що дані вираховуються загалом по країні, в той час, як в окремих містах житлова криза змушує значно більшу частку людей ділити тісні помешкання одне з одним.

Тягар витрат на житло

Євростат також наводить дані щодо доступності житла — відсоток тих домогосподарств, які витрачають на оренду та квартплату понад 40% від свого сукупного доходу.

Загалом такі домогосподарства складають 7,8% по Євросоюзу. У Болгарії та Данії цей показник один із найвищих — понад 14%.

Але витрати на житло справді рекордні у Греції — кожен третій грек віддає на цю статтю витрат 40% свого доходу чи більше.