Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 304 днів. За цей час ми опублікували 26351 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Фото: Kajetan Sumila / Unsplash

Цими вихідними поліція Києва провела рейди нічними клубами, загалом перевіривши 420 закладів, — чи дотримуються вони комендантської години — та вручила повістки до військкомату понад 200 особам.

«З усіх перевірених у нічний час працювали два заклади. Виявлено 413 осіб, котрі порушили комендантський час. З-поміж цих громадян комісар перевіряв чоловіків призовного віку на наявність відповідних приписних посвідчень. У результаті 219 чоловікам було вручено повістки до військкомату», — повідомив голова столичної поліції Іван Вигівський.

Також зазначається, що дехто мав при собі наркотики, й проти таких осіб відкрили кримінальні провадження за ст. 309 (виробництво, виготовлення, придбання, зберігання без мети збуту). Ще понад 70 адміністративних протоколів склали за статтями про розпиття алкоголю в заборонених місцях, дрібне хуліганство та злісну непокору законному розпорядженню.

Армія як покарання

В Україні все частіше трапляються випадки, коли повістки вручають як покарання за правопорушення: за порушення громадського порядку, нетверезе керування автомобілем, секс у громадському місці, невиплату аліментів, нехтування комендантською годиною тощо.

Чимало хто вважає, що така практика принижує українських військових, бо фактично означає, що служіння в лавах ЗСУ — це покарання.

«Бо таке покарання знецінює щоденний ризик тисяч хлопців і дівчат, які добровільно пішли боронити країну. Всі ці п’яні повістки лише знецінюють їх героїзм, перетворюють армію на покарання, а в доповнення ставлять під загрозу життя бійців», — заявив засновник руху UAnimals Олександр Тодорчук, який сам добровільно пішов до війська після 24 лютого.

Що каже закон?

У Генштабі ЗСУ визнають, що Україна потребує мобілізаційного ресурсу, але вручати повістки порушникам — зайве. Водночас юристи зазначають, що вручення повісток у такий спосіб не є незаконним, йдеться у матеріалі BBC.

«Повістка не є і не може бути формою покарання, але якщо йдеться про військовозобов’язаних, і якщо повістка виписана і вручена належним чином — юридичних порушень тут немає, радше морально-етичні питання», — пояснює Марія Звягінцева, юристка-аналітикиня правозахисної організації «Юридична сотня».

Відповідно до закону, будь-якому військовозобов’язаному громадянину можуть вручити повістку після встановлення його особи. Закон не визначає, де саме можуть вручати повістки. Однак це має робити має лише уповноважена особа — посадова особа центру комплектування, представники органів місцевого самоврядування чи роботодавець військовозобов’язаного.

Звягінцева наголошує, що повістка не означає автоматичну мобілізацію до війська — вона швидше є скеруванням для уточнення облікових даним чи для проходження військово-лікарської комісії. Людину не можуть мобілізувати без медичного висновку.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button