Хмельницька міськрада запропонувала виділити ділянку на заході міста, між мікрорайоном Гречани і селищем Олешин, для будівництва житла для постраждалих від війни людей.

Команда архітекторів RDAG розробила концепт соціального доступного житла на цій території під назвою DOMIVKA.

Для будівництва соціального житла архітектори пропонують використовувати дешевші матеріали місцевого виробництва, проте не економити на оздобленні. Також прості типові конструкції та проєкти, висотність до трьох поверхів та щільність забудови впливатимуть на собівартість будівництва.

На переконання авторів проєкту, масове, соціальне чи доступне житло має відповідати визначеним критеріям якості житлового середовища. Передбачається, що таке житло розраховане на десятки років. Водночас тимчасове житло, яке розраховане до трьох років, залишається в експлуатації набагато довше.

Обрана територія знаходиться біля виробничих споруд і підприємства. Ділянка з півдня межує із зеленою прибережною зоною вздовж річки, а з півночі – із садибною забудовою.
За приблизними розрахунками собівартість на середину травня складала 10-12 тисяч гривень на квадратний метр без урахування земельної ділянки.

Архітектори пропонують побудувати комплекс на 1152 квартири з 713 паркомісцями та дитячим садком на 85 дітей. Кількість мешканців може сягати трьох тисяч. Згідно з концепцією, на території житлової забудови облаштовані громадські відкриті простори: сквери, парки, алеї, спортивні та дитячі майданчики. Також створені напівприватні житлові двори та приватні приквартирні дворики.

У будинку є два входи – один зі сторони вулиці, інший – зі сторони подвір’я. Наскрізний прохід є невід’ємною частиною диференціації просторів. Архітектори пояснюють, що така організація простору лежить в основі концепції «двір без машин».

Типовий поверх складається із компактних квартир на одну спальню (33-35 квадратних метрів) і на дві спальні (50 квадратних метрів). Концепція передбачає подальше розширення площі житла за рахунок об’єднання кількох квартир.

«Концепція “кількості спалень, а не кімнат” дедалі частіше з’являється у комерційних житлових об’єктах. Це означає важливість не кількості кімнат, а кількості спалень, адже саме це визначає рівень комфорту житла. Краще мати більшу за площею кухню з диваном і телевізором (денна зона) і маленьку спальню (відпочинок)», – пояснюють автори концепції.

Підвальні приміщення мають також використовуватись як повноцінні сховища з туалетами, двома виходами, тамбур-шлюзами і вентиляційною камерою.

Управління економіки області намагалось знайти міжнародне фінансування на реалізацію концепції. Водночас українських інвесторів такий проєкт не цікавить через малоймовірну прибутковість. Але архітектори не виключають варіант спільної роботи інвесторів і держави або органів місцевої влади.